— У нас гроза почалася о десятій ранку. Сталося все моментом. Небо потемніло, буря така, що в житті не було. Вода з неба просто ллється, — розповідає 63-річний Михайло Ціних із села Горигляди на півдні Тернопільщини. 20 травня він з односельчанами пас корови над річкою Дністер. — Ішли додому, я з Михайлівною десь 4 метри попереду всіх. Тільки чую "хрусь" — і вже без пам'яті. Рука і потилиця досі болять. То вітер відірвав з верби гілку півметра в діаметрі й на нас кинув.
Сильні грози були 20-21 травня у дев'яти західних і північних областях України. Пориви шквального вітру, дощі та громовиці валили дерева, електроопори, зривали дахи. Без світла залишилися 468 населених пунктів.
73-річну Марію Соловій, яка була з Михайлом Цінихом, придавило товстим кінцем гілки.
— Як прийшов до тями, то побачив сусідку біля паркана. Жінки вже ззаду підбігли до неї — вона нічого не каже, тільки шепче "болить-болить". До хатів кілометрів два від того місця, то я ше мусів бігти кликати мужиків, щоб її перенесли, — продовжує Михайло Іванович. — "Швидка" відвезла в реанімацію. Має переламану руку, ногу і хребет потрощений — проблеми зі спинним мозком. У селі ніхто не може зрозуміти, як такій добрій людині так не пощастило. Зараз уся вулиця її чоловіку з господаркою помагає, бо він після операції.
У містечку Копичинці, за 50 км на південь від Тернополя, зірвало дах триповерхового пологового відділення лікарні й повибивало там вікна.
— Вітер був такий, що вікна навіть закриті відкривалися, — говорить дитячий лікар 56-річна Марія Туліглович. — Біля входу вдарило в вікно, аж вазонки опинилися біля порога на другій стороні коридору. В харчоблоці вікно було забите цвяхами, то рама лишилася на місці, але двійне скло розбилося вдрєбєзги. Тудою вихор зайшов усередину. Дах підняло, а потім гепнуло ним назад. З другого разу повністю зірвало. Зразу згадала, як башні в Америці падали, — картина подібна.
У відділенні лежали 12 жінок.
— Паніки не було. Ми помаленьку перевели всіх в одну велику палату — подальше від фасадних вікон. За півгодини все стихло.
Заклад продовжує працювати без даху. Верх будівлі накрили брезентом.
Письменник і музикант 50-річний Юрко Іздрик потрапив в аварію через негоду.
Близько 15.00 у вівторок їхав легковиком "пежо" з рідного Калуша до Львова. За кермом сидів його товариш Ростислав Шпук. Через 2 год. у Іздрика була запланована презентація поетичної збірки "Ю" з концертом гурту "Драмтеатр".
— За 7 кілометрів від Львова почався рясний дощ, — письменник показує ґулю й подряпини на лисині. — Ми нічого не бачили. Наш автомобіль виїхав на зустрічну смугу і зіштовхнувся з позашляховиком. Далі обидва авто вдарилися у вантажівку, відбилися і перевернулися. Страху не було. Ніхто не загинув. А от машина ремонту не підлягає.
Іздрик зловив на трасі маршрутний автобус Пустомити — Львів. На презентацію прибув вчасно.
На 22-річного В'ячеслава Добровольського із селища Томашпіль на Вінниччині впала липа.
— Онук помагав товаришу занести пакет картоплі з магазину. Дерево придавило, коли проходили біля роддому. Його вирвало з коренем, — згадує 62-річна Клара Андрущенко. — Антона гілляки зачепили, він упав і перекотився. А Славка добре прибило. Казав, таке було чуство, ніби неживий уже.
Андрущенко повідомили про нещасний випадок з онуком за кілька годин. Доти боялися казати.
— Ближче до ночі сусідка Аліна приходить із дітьми, просить сісти і не нєрвнічати. Говорить, що Славко в реанімації. Я зразу побігла, а він без сознанія лежить. Стала Господа молити, щоб врачі дали йому життя.
В'ячеслав отямився наступного дня, але не впізнавав близьких.
— Пізніше трохи відійшов. Почав шевелити руками та ногами. Через день перевели до хірургії. А спочатку врачі казали: всьо погано, бо сильна черепно-мозгова травма, — додає Клара Захарівна.
73-річну Валентину Віруцьку з райцентру Острог Рівненської області убив шматок шиферу.
У понеділок по восьмій вечора на вул. Покришкіна неподалік своєї оселі вона розмовляла з сусідкою Іриною. Коли здійнявся сильний вітер, попрощалися й хотіли розходитися.
— У цей момент вирвало з даху будинку великий шматок шиферу і кинуло на Валю. Ударило в груди, збило з ніг. Вона тільки крикнути встигла й упала, але була ще жива, — розказують сусіди. — Ми викликали медиків, бо не знали, як помогти.
Валентина Іванівна померла в лікарні. У неї були травми печінки та легенів.
У місті Коростень на Житомирщині під будинком 82-річної Галини Макітри абрикоса через вітер заблокувала вхідні двері. Уранці господиня не змогла вийти на вулицю.
— Бабушка не перелякалася. Подзвонила нам, потім — спасатєлям. Вона ж через вікно не вилізе, годи не ті, — телефоном розповідає сусідка Вікторія, 45 років. — Потім казала: жалко, що абрикосу спасатєлі розпиляли. Вона її садила, коли була мала.
У Миколи Троєвського з села Мироцьке Києво-Святошинського району Київщини намокли 5 тис. грн зарплати, які отримав 21 травня.
— Ішов додому і попав у грозу. Від траси до села десь кілометр. Пока біг, то промок весь. Сухими були хіба труси, — говорить. Щодня їздить до столиці, де працює сантехніком. — Гроші в кишені всі промокли. Цілий наступний день гладив їх.
2 
1
Коментарі
2