У пояснювальній начальникові часто пи­шемо або читаємо: "Так як я не міг прийти сьогодні на роботу, я не забрав звідти потрібні документи". Це калька з російського "так как". У нашій мові для таких випадків є точні відповідники: "ос­кільки", "позаяк". Але в ділових паперах без них ліпше взагалі обійтися. Тож начальникові можна пояснити просто: "Я не мав змоги прийти на роботу, тому не забрав звідти потрібних документів".

Принагідно тут треба загадати конструкцію "такі як" — коли йдеться про приклади. У нашій мові правильніше писати "як-от", коли не випадає сказати чи написати "приміром", "наприклад", "до прикладу". А конструкцію "так як" слід залишити для інших випадків у мові. Як-от у реченні: "Так, як ти, співати може не кожен". Тут вона — цілком на своєму місці.

Що робити, коли маємо справу з ударом?

Будь-де — у політиці, на вулицях, у головах. У росіян удар "наносят". У нашій же мові його завдають. Отже, росіянин скаже: "Я не знаю, кто нанёс этот удар нашей экономике, возможно, Путин". Українець натомість мав би вжити, наприклад, таку конструкцію: "Завдати більшого удару своїй репутації Росія не могла".

Слід зауважити: в українській мові відмінок родовий (завдати удару — кого? чого?), тоді як у російській — знахідний (нанести удар — кого? що?).

Деяких людей — здебільшого письменників — ми знаємо переважно за вигаданими іменами-псевдонімами.

І є певні правила використання їх на письмі. Якщо автор вигадав собі ім'я і прізвище, то того його вигаданого імені ніколи не можна скорочувати до однієї літери. Навіть у назвах вулиць на будинкових табличках чи в адресах конвертах. Наприклад, українська письменниця Марко Вовчок. Насправді вона ніякий не Марко і не Вовчок, та й взагалі не чоловік, а жінка — Марія Олександрівна Вілінська-Маркович. Тож писати її як "М. Вовчок" — неправильно. Те саме стосується і Лесі Українки, яка в повсякденному житті була Ларисою Петрівною Косач. Ніяк і інколи не можна скорочувати "Л. Українка". Під це правило підпадають і Максим Горький, і Жорж Санд, які за документами звалися відповідно Олексій Пєшков і Аврора Дюдеван.

Є ще випадки, коли ім'я в людини справжнє, а прізвище вигадане. Наприклад: Йосип Сталін чи Володимир Ленін. Тоді імена скорочувати можна, бо вони таки справжні.

×