Печерський районний суд Києва 11 листопада арештував генерал-майора 41-річного Дмитра Марченка. Він — начальник Головного управління розвитку й забезпечення Збройних сил України.
Слідчі Державного бюро розслідувань звинувачують Марченка у закупівлі неякісних бронежилетів "Корсар-М3", що виробляє компанія "Темп-3000". 26 червня провели обшуки. Вилучили 11 тис. бронежилетів. Експертиза показала, що 70% засобів захисту прострілюються, якщо намокнуть. Слідчі вважають, що Марченко знав про це, однак узяв на озброєння. Держава зазнала 100 млн грн збитків.
— Із бронежилетами все в порядку. Але Державне бюро розслідувань оббрехало мене на всю країну, — каже Марченко. — У мого батька було два серцеві напади. Всі сусіди кажуть: "Саша, ми думали, що твій Діма — герой. А він нашим солдатам що попало видавав".
Арешт пов'язує з політикою.
— Якщо доведуть, що бронежилети неякісні і в цьому винен я — проситиму максимального покарання. Але якщо це не так, то навіщо оббріхувати.
Дмитра Марченка готові взяти на поруки Герой України Євген Межевикін, народний депутат Ахтем Чийгоз і волонтер Олексій Мочанов. Суд їм відмовив. У рішенні вказав, що на період слідства генерал може вийти під 75 млн грн застави.
Дмитро Марченко — кадровий військовий. Народився в райцентрі Вознесенськ на Миколаївщині. Командував розвідкою в 79-й десантно-штурмовій бригаді.
Під час анексії Криму вів на півострові розвідницьку діяльність. Із початком війни на Донбасі відправився на фронт. Воював у Донецькому аеропорті.
— Я бачив його біля Пісків, у Карлівці (села поблизу Донецького аеропорту. — ГПУ), — згадує волонтер Тимофій Златкін. — Допомагав волонтерам, вирішував проблеми армії. В аеропорту особисто вивозив поранених і одразу повертався.
У вересні 2015-го Дмитра Марченка призначили начальником Головного управління розвитку й забезпечення Міністерства оборони.
— Арешт Марченка деморалізує військових. Люди покидають армію, — продовжує Златкін. — Розуміють, якщо якісно виконуватимуть свою роботу — їх судитимуть. Далі будуть казати, що всі учасники бойових дій — убивці мирних шахтарів Донбасу.
— Експерти чітко сказали, що Марченко не займався закупівлями, а лише писав технічні умови. Всі закупівлі погоджував тендерний комітет Міноборони, — каже колишній народний депутат Борислав Береза, 45 років. — Але вони не є відповідачами. Як і ті, хто проводив експертизу бронежилетів, і ті, хто їх приймав. Марченка призначили крайнім. Дивно, що його не звинувачують у зґвалтуванні. Бо відповідний орган потенційно міг.
Коментарі