Нещодавно зайшла в лабораторію дитячої лікарні. Кажу молоденькій медсестрі: "Мені б аналіз на ентеробіоз". Простіше кажучи, на глисти. Без нього в дитячий садок не беруть. Доні зі мною немає та й здавати прийшла пізно. Дивлюся на неї вперто, трохи нахабно. У мене є гроші й я готова віддати їх за той папірець. Медсестра розгублюється: "А як це?". "Та за 10 гривень, як же ще". Вона підхоплюється, бере папірець і пише, що аналізи в порядку. Кладу десятку на стіл.
Як дати "на лапу" чи взяти, я знаю. Але хотілося б знати, як не попастися. А тут саме видали навчальний підручник із протидії корупції. В інтернеті книгу одразу ж почали нахвалювати за толкові поради. Написано, приміром, "Благодійний внесок хабаром не є". І ясно, як Божий день, як правильно треба маскувати хабар. Тицяєш гроші і зразу ж попереджаєш: благодійний внесок.
Мабуть, підручник треба купити. Раптом ще хтось через власну недосвідченість запитає: "Як це?".
2 
1
Коментарі