Притулок для тварин "СОС", що в селі Пирогів біля Києва, знову перевіряють столичні комунальні структури. Цього року серед претензій — відсутність кондиціонерів і достатньої кількості морозильних камер. А також розписаного на тиждень раціону. Однак заклад існує на меценатські кошти, тому зробити цього наперед не може.
55-річна Тамара Тарнавська, директор та організатор притулку, вкотре покликала адвоката та правозахисника, голову Європейської партії Миколу Катеринчука, 45 років.
— Я зібрала багато матеріалів щодо жорстокого ставлення до бездомних тварин в Україні. Є фільми, що показувала на зустрічах із мерами європейських міст і навіть в ООН. Хотіли привернути увагу міжнародної спільноти до цієї проблеми, бо українські чиновники нас не чують. Зате перевірки насилають регулярно, — розповідає. Додає, що Микола Катеринчук давно допомагає закладу не тільки як небайдужа людина, а і як політик. Київські бездомні тварини давно могли б жити у притулках, якби волонтерські організації отримували хоча би половину грошей, що йдуть на малоефективні комунальні підприємства.
Тамара Йосипівна тримає пакет із бубликами. Навколо неї бігають троє кудлатих псів. Катеринчук кидає бублика рудому, той нюхає, їсть. Заходять до притулку. Він розташований на ділянці в 2 га. Тут понад 1200 собак і 205 котів. Їх годують, вакцинують, стерилізують. У дворі кілька одноповерхових будівель, біля них — у ряд кількасот собачих буд.
— Цей притулок відвідую понад 12 років. Його й закривали, і знищували. Тамару Тарнавську заарештовували, намагалися інкримінувати контрабанду та інші кримінальні справи. На це працювали СБУ та міліція. Та не виходило. Цього разу теж не вийде, — говорить Микола Катеринчук. Усміхається. Тисне руку Тамарі Йосипівні. Додає, що проблему бездомних тварин у столиці необхідно вирішувати силами волонтерських організацій, як це роблять в інших європейських країнах. А комунальні підприємства у цій сфері слугують для прикриття чиновницьких корупційних схем.
— Кажуть: якщо в країні немає безпритульних тварин, то немає й безпритульних дітей. Гуманне ставлення до перших — індикатор людяності суспільства. Будь-який киянин може взяти звідси тварину і бути певен, що вона додаватиме тепла в родині, — продовжує політик.
Лідер Європейської партії розповідає, що сьогодні столичні чиновники не спроможні вирішити проблему бездомних тварин у місті. Замість того щоб сприяти громадським організаціям, які дбають про братів наших менших і шукають їм господарів, чиновники заважають та відволікають перевірками. Зазначає, що 2011 року на комунальне підприємство "Притулок для тварин" у селищі Бородянка, де утримують близько 450 собак, із бюджету міста виділили 5,6 млн грн. А волонтерські організації отримали тільки 50 тис.
— Неважко порахувати, що утримання одного собаки в Бородянці обходиться приблизно у 12,5 тисячі гривень, а у волонтерському притулку — у 12,5 гривні на рік. Різниця більш ніж у тисячу разів. Чиновникам цю справу довіряти не можна. Їхні потуги марні. Убивства й отруєння тварин тривають на очах у дітей. Попову треба подивитися на це тверезими очима. Якщо ми боремося за статус європейської столиці, слід починати зі створення атмосфери, любові й довіри в нашому місті. Бо ці собаки чи кошенята не напишуть скарг і не підуть із заявами до міліції. Зручно побудувати компанію й удавати, що там стерилізують безпритульних тварин, а насправді нишком їх убивають. Після чого хваляться щодо зменшення їх кількості, — говорить нардеп.
Тамара Тарнавська веде Миколу Катеринчука до приміщення, де утримують котів. Він гладить сіру пухнасту кішку, яка лежить на стільці. Розказує, що має вдома сіамську Вільку.
— Вона спить і їсть із нами. Собаку в квартиру я ніколи не взяв би, не хочу мучити тварину. Хоча донька робить дірку в голові — хоче пса. У дитинстві я переносив додому і котів, і собак, і пташок. Щоразу сперечався з батьками, плакав. Навіть коли був студентом, у мене в гуртожитку була кішка.
Лідер Європейської партії обіцяє розіслати депутатські запити й дізнатися, куди та на що йдуть гроші платників податків.
— Будемо допомагати. Потрібно поступово згортати діяльність комунальних установ, а більше фінансувати ось такі, громадські. Користі з них більше. Серед волонтерів є люди, яким можна довірити гроші. Жодної копійки не вкрадуть. Бо ці люди вболівають за свою справу, — додає.
Як підрахував Микола Катеринчук, для покращання умов утримання тварин у притулку потрібно близько 10 млн грн.
2 
1
Коментарі
3