Публікуємо поіменний список полеглих у березні захисників України. Нам відомо про смерть 16 бійців, вісім — бойові втрати. Інформація про деяких — неповна. Двом наймолодшим із загиблих у бою було по 19 років, найстаршому — 48.
Найгостріша ситуація була впродовж 16–18 та 21–22 березня, тоді щодня ворог убивав одного українського військового.
26 березня було найбільше обстрілів — 23. За місяць поранення отримали 32 захисники України.
6, 8–12, 14–15, 19, 23, 27–28 березня обійшлося без поранених, за даними штабу Операції об'єднаних сил. Лише 10 березня — один день за місяць — ворог жодного разу не порушив режим тиші.
Російські окупаційні війська 185 разів обстрілювали позиції українських військових.
Бойові
4 березня
Богдан Гаврилів, 19 років, із міста Калуш Івано-Франківської області. Загинув унаслідок мінно-вибухових травм, отриманих під час мінометного обстрілу поблизу села Лебединське Волноваського району на Донеччині.
Розвідник 1-го батальйону 80-ї десантно-штурмової бригади. Займався боксом. У війську служив за контрактом.
Богдан до 20-річчя не дожив трохи більше місяця.
Вдома залишилися батьки.
16 березня
Руслан Слісаренко, 37 років, жив у селі Іванівці Барського району на Вінниччині. Загинув унаслідок уламкового поранення голови під час обстрілу хутора Вільний у Попаснянському районі Луганської області.
Гранатометник 54-ї механізованої бригади. Контракт на військову службу підписав 2016-го.
Вдома залишилися дружина Юлія і сини: 13-річний Назар і Владислав, 12 років.
17 березня
Віктор Грабар, 28 років, із села Шевченківське Синельниківського району Дніпропетровської області. Підірвався на міні поблизу Водяного Волноваського району на Донеччині.
Солдат 79-ї десантно-штурмової бригади відбивав атаку на взводний опорний пункт бригади поблизу села Водяне Волноваського району Донецької області.
— Ворог намагався просунутися вперед. Це помітили бійці Віктор Тимошенко, Сергій Мироненко та Віктор Грабар. Відкрили вогонь і примусили ворога відступити, — повідомили у бригаді.
Прикриваючи відступ, ворог застосував міномети. Внаслідок розриву міни Грабар загинув.
Вдома залишилися батьки та сестра.
18 березня
Євген Керечанін, 20 років, із села Деркачівка Недригайлівського району на Сумщині. Загинув від кулі снайпера поблизу хутора Вільний у Попаснянському районі Луганської області. Кулеметник 54-ї механізованої бригади, служив за контрактом.
— Перебуваючи на спостережному посту, Євген Керечанін відкрив вогонь із кулемета. Влучними пострілами змусив противника зупинитися і відійти, — каже Євген Жуганов із штабу. — У той же час під прикриттям кулемета діяв ворожий снайпер. Він відкрив стрілянину, в якій Євген отримав смертельне поранення.
Вдома залишилися батьки.
20 березня
Сергій "Борода" Валах, 34 роки, з Дніпра. Підірвався на міні поблизу Авдіївки на Донеччині. Старший солдат, командир бойової машини піхоти у 93-й бригаді "Холодний Яр".
Бойовою машиною Валах відправився придушити вогонь ворога. Дорогою БМП наїхала на міну. "Борода" прийняв на себе головний удар від вибуху, отримав опіки, несумісні з життям. Двоє інших членів екіпажу вижили.
На фронт Сергій пішов ще під час першої хвилі мобілізації.
Залишилися батьки, сестра, 15-річний син і вагітна дівчина.
21 березня
Максим "Шалений" СИРІН, 36 років, із селища Станиця Луганська Луганської області. Загинув унаслідок наскрізного поранення голови в районі промзони Авдіївки на Донеччині.
— Окупанти били по сусідніх позиціях. І "Шалений" відійшов зі спостережного пункту на вогневі позиції, почав прикривати пацанів. Окупанти застосовували стрілецьку зброю, ручні гранатомети, — каже боєць на позивний "Фанат". — Максим висунувся, і так куля його спіймала.
Солдат 93-ї бригади "Холодний Яр". Контракт на військову службу підписав у серпні 2017 року. До цього був пожежником.
Залишилися батьки, дружина, донька й син.
22 березня
Артур Бурлака, 19 років, з Івано-Франківська. Загинув від кульового поранення. Кулеметник 108-го батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади.
— Ішов бій, він почав працювати з кулемета. Тоді йому поцілили в голову. Або снайпер, або куля якась, — каже старший лейтенант Віктор Попелюк.
2018-го підписав контракт.
За п'ять тижнів Бурлака мав їхати на ротацію додому. Хлопцю планували присвоїти звання сержанта.
Артур Бурлака — перший загиблий у бою з 2000-х років народження.
Вдома залишилися мати, двоє братів і сестра.
Володимир Маркевич, 48 років, із селища Старий Розділ Миколаївського району на Львівщині. Загинув від кулі снайпера поблизу села Новомихайлівка Мар'їнського району Донецької області.
Старший бойовий медик роти 1-го батальйону 24-ї бригади ім. Короля Данила. У день загибелі перебував на спостережному посту переднього краю лінії розмежування.
— Російські найманці здійснили три постріли з новітньої снайперської гвинтівки калібру 12,7 міліметра, — розповідають у бригаді. — Одна куля пробила захисну стінку укриття і смертельно поранила нашого військового.
Маркевич 20 років жив у Білорусі. Після розлучення повернувся на батьківщину. Працював фельдшером в амбулаторії, у квітні 2018 року підписав контракт.
Вдома залишилися мати, сестра та 22-річний син у Білорусі.
29 березня
Дмитро Костенюк, 29 років, із Чернівців. Отримав смертельні осколкові поранення в районі селища Широкине на Азовському узбережжі. Його опорний пункт обстріляли з 120-мм мінометів із боку окупованого селища Саханка.
Солдат батальйонної тактичної групи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ.
Залишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей.
Небойові
1 березня
Роберт Шіпош, 29 років, із міста Виноградів Закарпатської області. Помер у зоні проведення Операції об'єднаних сил. Обставини не уточнені, триває слідство. Підрозділ, де служив боєць, також не називають. За тиждень до смерті в чоловіка був день народження. Вдома залишилися дружина та двоє дітей.
6 березня
Богдан Слобода, 21 рік, із міста Новояворівськ Яворівського району на Львівщині. Загинув унаслідок кульових поранень, отриманих у Волноваському районі Донецької області, обставини не уточнені. Лейтенант 128-ї гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Після закінчення Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного підписав контракт на військову службу.
Залишилися батьки, був єдиною дитиною у сім'ї.
6 березня
Сергій Бичков, 46 років, із села Росоша Липовецького району на Вінниччині.
Помер унаслідок раптової зупинки серця в зоні проведення ООС. Майор, у 28-й механізованій бригаді. Офіцер у відставці, 2014-го повернувся на службу. Підписав контракт.
Удома залишилися мати, брат, дружина й донька.
11 березня
Двоє військовослужбовців загинули та ще одного поранили близько 22:00 на опорному пункті неподалік селище Невельське Ясинуватського району на Донеччині. Підірвалися на гранаті у бліндажі.
Віталій Люшняк, 23 роки, із села Ятрань Новоархангельського району Кіровоградської області. Старший солдат 17-го батальйону "Кіровоград", 57-ї механізованої бригади.
Едуард Бершадський, 34 роки, з Кропивницького. Старший солдат 17-го батальйону "Кіровоград", 57-ї механізованої бригади.
16 березня
Сергій Дорофієнко, 31 рік, із села Преображенка Ширяївського району Одеської області. Помер неподалік Авдіївки на Донеччині, обставини не уточнені. Підрозділ, де служив військовослужбовець, також невідомий.
Олександр Пишний, 48 років, з міста Ізюм Харківської області. Загинув у зоні проведення ООС, обставини не уточнені. Молодший сержант, водій-санітар. Підрозділ поки що невідомий.
Воював на фронті за мобілізацією з січня 2015 року, згодом підписав контракт на військову службу.
22 березня
Микола Денисов, 28 років, із Чернігова. Загинув під час відрядження у військову комендатуру Костянтинівки Донецької області. Обставини смерті з'ясовують, триває слідство. Начальник патрульно-постової служби взводу охорони Чернігівського загону військової служби правопорядку.
2014-го пішов на війну добровольцем у складі батальйону "Чернігів-1". Пройшов бої за Дебальцеве, нагороджений орденом "За мужність".
Вдома залишилися батько, брат і наречена.
3 
1
Коментарі