пʼятниця, 27 травня 2011 08:00

Андрієві Могилі пересадили серце

Автор: фото з сайта www.ictv.ua
  Андрій Могила із Запоріжжя став у чергу на трансплантологію 6 травня. А в ніч проти 10-го йому пересадили серце. У понеділок, 30 травня, випишуть із лікарні
Андрій Могила із Запоріжжя став у чергу на трансплантологію 6 травня. А в ніч проти 10-го йому пересадили серце. У понеділок, 30 травня, випишуть із лікарні

У ніч на 10 травня в Запорізькій обласній лікарні пересадили серце, печінку й нирки чотирьом пацієнтам. Оперували 25 лікарів. Органи взяли від двох чоловіків із Дніпропетровська, які загинули від крововиливів у мозок.

Серце отримав 29-річний Андрій Могила з Запоріжжя. Таку операцію в Україні зробили вп'яте.

— Я живу за 3 кілометри від лікарні, — розказує Андрій. — 9 травня зранку мені подзвонили. Повідомили, що є донор. Кажуть: "Нічого не їж, швидко приїжджай". Мене з дружиною Анжелою машиною до лікарні завіз тесть. Із собою нічого не брали, бо не були упевнені, що буде операція. Терміново здав аналізи. Там, здається, є 16 показників, які мають мені підходити, збігатися з донором. Потім побрили, клізму поставили, і все.

Андрій став на чергу трансплантології 6 травня. Його попередили: на операцію може чекати кілька місяців, а то й років.

— Із серцем ніколи не мав проблем, а тут раптом почало боліти. Пішов на перевірку. Лікарі пояснили, скоріше за все, переніс грип на ногах, інфекція потрапила в серце. Я й не сподівався, що так скоро з'явиться донор. Моєму братові теж робили таку операцію. Серця чекав два роки. Але воно не прижилося.

В Андрія є 3-річний син. Вони зможуть побачитися в понеділок, коли батька випишуть додому.

— Малого не пускали до мене — карантин. Але він приїжджав. Зараз почуваюся отлічно, — продовжує. — По спеціальності я інженер-металург. Працював бригадиром на пластикових вікнах. На стару роботу, навєрно, не вернуся, треба щось простіше шукати, де менше нервів. Лікар каже, десь три місяці не можна робити. Буду під наглядом, питиму ліки. Раз на місяць треба здавати аналізи.

Повідомлення про те, що родичі загиблих дали згоду на донорство, прийшло до Запорізького міжрегіонального центру трансплантології зранку 9 травня. Бригада лікарів помчала до Дніпропетровська.

— Операція із забору органів ще складніша, ніж трансплантологія, — каже професор, керівник центру Олександр Никоненко 70 років. — Був жорсткий ліміт часу. Якщо запізнимося — донорські органи відторгнуться. Серце можна зберігати 5 годин, печінку — до 12, нирки — добу. Першою провели операцію з пересадки серця. Розпочали о 22.00 і вклалися у відведений час. Після зняття затискача з аорти пересаджене серце запрацювало.

У сусідній операційній почали пересадку печінки — педіатру з Хмельницького 40-річному Володимиру Шкуренку. Його з лікарні випишуть через два тижні.

— Ця операція — найскладніша, бо печінка часто не приживається, тривала 10 годин. Зранку професор Завгородний пересадив нирки двом хворим. А професор Поляков у Дніпропетровську провів ще дві операції з нирками.

Пацієнтів для пересадки вибирають за медичними показниками. Лікарі запевняють, що фінанси не мають значення.

— Ну платить людина гроші, і що з того? Якщо донор не підходить під її імунологічні дані, ніякі фінанси не поможуть. За показниками підбираємо найпідходящого пацієнта. Велика черга за нирками. Тільки в області десь 300 хворих, що потребують пересадки. Дехто й 10 років чекає.

Знайти донора в Україні — надзвичайно важко. Лікарі нарікають на Закон "Про трансплантологію", за яким на використання органів необхідний дозвіл родичів загиблих. Його рідко отримують, бо українці бояться "чорних трансплантологів".

На рахунку в запорізьких хірургів 600 пересадок.

— Я пересадив три серця. Рідко бувають випадки, коли не приживаються органи. На 600, можливо, було два чи три відторгнення, — каже Олександр Никоненко.

Андрій Могила після виписки хоче зустрітися з родичами чоловіка, серце якого б'ється у його грудях. Подякує, що врятоване життя.

Найдорожче пересадити печінку

Пересадити печінку коштує приблизно 200 тис. грн, cерце — 120, нирки — 60–70.

— За кордоном це дорожче в рази, — каже Наталія Деменюк, 40 років, керівник прес-служби Запорізької обласної клінічної лікарні. — Держава витрат не покриває. Забезпечує лише препарат сандімун, який треба приймати до кінця життя, щоб не було відторгнення.

— 120 тисяч — дуже віртуальна сума. Це всі витрати, починаючи від органа і закінчуючи зарплатою медсестер та вартістю освітлення в операційній. Серце загиблого донора його родичі віддали без грошей. Зарплату, всі витратні матеріали взяла на себе лікарня. Витрати пацієнта становили приблизно 10–20 тисяч гривень.

Понад 200 пацієнтів у Запорізькому центрі чекають на пересадку. Потреба в органах значно більша. Люди не приходять на обстеження. Як, наприклад, Андрій Могила. Він прожив майже 30 років і не знав, що має хворе серце. Звернувся до лікарів, коли заболів шлунок. Ультразвукове обстеження виявило, що у нього були слабкі серцеві м'язи.

 

Зараз ви читаєте новину «Андрієві Могилі пересадили серце». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути