Ахметов продав фабрику на окупованій території

Фінансово-промислова група СКМ 49-річного Ріната Ахметова продала 99,98% акцій збагачувальної фабрики "Колосниковська" на окупованій частині Донеччини.

— Російські війська окупували частину Донбасу разом з основними вуглевидобувними потужностями. Зруйнували налагоджені сировинні ланцюжки. "Колосниковська" і "Краснодонвугілля" залишилися на підконтрольній бойовикам ДНР території, — кажуть у прес-службі компанії. — Упав попит на вугілля. Отже, й на послуги зі збагачення. Потужності фабрики стали надлишкові. Щойно надійшла вигідна пропозиція, ми прийняли рішення.

Новим власником став Віктор Чмільов із Макіївки. Раніше був головним інженером збагачувальної фабрики "Пролетарська" в Макіївці, а з 2010-го очолює її наглядову раду. За Чмільовим стоїть донецький мільйонер, колишній народний депутат від Партії регіонів Андрій Орлов, пишуть ЗМІ. 2013-го, в розпал боротьби з оточенням Януковича за контроль над кількома збагачувальними фабриками, Орлов покинув Україну. Зараз його компанії знову працюють. Це пояснюють тим, що екс-"регіонал" налагодив контакти з керівництвом ДНР.

Ахметов купив "Колосниковську" 2013 року. До складу його компанії "Краснодонвугілля", що добуває коксівне вугілля, входять п'ять шахт і дві збагачувальні фабрики. "Колосниковська" була в цьому ланцюжку як збагачувальна ланка. Постачала концентрат Авдіївському та Єнакіївському коксохімзаводам, які входять у холдинг Ахметова "Метінвест".

— Від угоди Ахметов не виграє, бо мусить продавати активи. Але й не програє, — каже політолог 60-річний Вадим Карасьов. — Продає компанію, бо не може виплачувати зарплату працівникам і контролювати менеджмент. Останнім часом має проблеми з постачанням сировини. Поменшало ринків збуту. Ця фабрика не є вершиною фінансових вкладень СКМ. Тому її вигідніше ­продати.

Ахметов мусить маневрувати. Це як у футболі — для вирішення певних задач міняють гравців або тренера. Вимушений жертвувати незначними активами для збереження ядра своєї бізнес-імперії. У країні триває демонополізація енергетичного ринку. З цим можна пов'язати арешт рахунків "Київенерго", яку контролює Ахметов. Невдовзі перевірки можуть торкнутися його холдингу ДТЕК (найбільша в Україні енергетична компанія. — ГПУ). Тому мусить вирішити свої бізнес-задачі на окупованій території. У Києві має можливості відстоювати позиції, хоч і не такі міцні, як раніше. Олігархи поступово втрачають вплив на політичне життя у країні. Врешті будуть або капітанами великих підприємств, або втратять позиції та частину активів.

×