—?Да, мы все — донецкие, только ко власти нас никто не пускает, — каже в неділю вранці киянин 34-річний Валентин. Прізвище не називає. На лівій руці виблискує золотистий перстень-печатка. Маленькими ковтками п'є пиво "Оболонь" біля кіоску по вул. Донецькій у Солом'янському районі столиці. На жовтій стінці магазину чорною фарбою написано "Волю патріотам".
—?Если серьезно, с приходом донецких ко власти ничего не поменялось, название никак не повлияло на нашу жизнь. Дома как были старые, так и остались, воды иногда нет, отопления. Короче — бардак, как и во всем Киеве, — продовжує. — Просить у літнього перехожого запальничку. — У нас дом треснул при Омельченко. Кулак можно было в стену засунуть. Три мэра приезжали смотреть, никто делать не спешил. Так заделали сами — скинулись деньгами.
Бородань 78-річний Володимир Карлович живе на цій вулиці з дитинства. Говорить, колись вона мала назву Залізничників, потім — Чоколівська. Донецькою стала у 1960-х.
—?Здесь киевляне в третем-четвертом поколении живут. И все из рабочих — кто на железной дороге, кто на предприятиях работал. Это сейчас, куда не плюнь — всюду менеджеры и экономисты. Машин понакупают, потом во дворе не пройти. Власть ничего толком не делает, — пояснює Володимир Карлович. — Хоть как кричи, что ты донецкий — ничего не поможет.
—?Ну, не совсем, когда в паспортном столе менял фотку, мне сделали все очень быстро. Я их просто начал запугивать этим ''донецким'' происхождением, — мне порожню пляшку Валентин.
Донецька розташована в центрі району. Тягнеться від просп. Повітрофлотського до залізничної колії мікрорайону Караваєві дачі. Завдовжки 1 км. Парний бік вулиці забудований переважно дво-, три- та чотириповерховими "сталінками". Непарний — 5-поверхівками. Є дві новобудови по 12.
У дворі будинку №26 клумби огороджені старими шинами, пофарбованими в синій колір. Поряд стоїть білий "лексус" та дві "субару". Вхід до під'їзду заклеєний рекламними оголошеннями.
—?Як до влади Янукович прийшов, друзі весь час діставали — коли ж я стану великим начальником. Так напівжартома постійно говорять. Насправді нова влада хіба що допомогла нам з дорогою — позаторік тут поміняли асфальт на проїзній частині. У дворах ми так і залишилися з вибоїнами, — кидає пакет зі сміттям до іржавого контейнера 40-річний Віталій Манзюкевич у спортивках і куртці. — Анекдот сусід придумав: у Донецьку люди ховаються, щоб їх не перевели до Києва, а тут ціла вулиця тільки чекає, коли їх заберуть на керівні посади.
Донецьку перетинають вул. Волинська, Керченська, Очаківська та Соціалістична. Є 100-метровий Донецький провулок. У будівлі №30 розташований Інститут ветеринарної медицини Національної академії наук, поряд Інститут біотехнологій і штамів мікроорганізмів. Наприкінці вулиці — школа №69.
—?А у нас Кличко учился, точнее оканчивал школу. Он уже тогда боксировал, но говорят, никогда одноклассников не бил. Мой класс так и называют ''донецким'' — все почти из одной улицы, — худорлявий 17-річний Олег Діденко віджимається на металевих брусах. Починає говорити українською. — Про Донецьк знаю — там багато шахт, Ахмєтов і його футбольний клуб. Всьо керівництво країни звідти — починаючи від начальників всяких управлінь, закінчуючи президентом. За три роки при владі їх надовго запам'ятають.
Про злочинність на вулиці в міліції розповідають неохоче.
—?Все в прєдєлах норми, як і по всій столиці. Живуть тут багато пенсіонерів, є молодь, багато дітей. Кілька неблагополучних сімей у нас на учотє. Нічого страшного немає, — каже помічник дільничого. Називатися відмовився.
3 
1
Коментарі
1