пʼятниця, 30 листопада 2018 07:50

24 українських моряків захопили в полон

В окупованому Сімферополі та Керчі підконтрольні Росії суди арештували 24 українських військових моряків 28 листопада. Вони потрапили в полон після бою 25 листопада за 14 миль від узбережжя Криму.

Російські прикордонні кораб­лі обстріляли й захопили українські малі броньовані катери "Бердянськ" і "Нікополь" та рейдовий буксир "Яни Капу". Судна йшли з Одеси до Маріуполя. Мали стати частиною військово-морської бази, яку створюють у Бердянську та Маріуполі.

Про плановий похід з Одеси заздалегідь оповістили Росію. Українські судна о 6:00 перехопили катери російської прикордонної служби. Відкрили вогонь та взяли на абордаж. Трьох поранених українців доправили в лікарню. Решту — у слідчий ізолятор окупованого Сімферополя. Катери й буксир перегнали на військову базу в Керчі.

27 листопада Київський районний суд Сімферополя арештував на два місяці 12 матросів українських кораблів за нібито незаконний перетин російського кордону і спротив Федеральній службі безпеки РФ.

Наступного дня так звані суди відбулися над офіцерами і старшинами. Їх також арештували на два місяці. Їм загрожує до шести років ув'язнення за нібито незаконний перетин кордону Росії групою осіб за попередньою ­змовою.

На суді командир буксира "Яни Капу" 23-річний Олег Мельничук вимагав перекладача. Заявив, що не розуміє звинувачення російською. Його вимогу задовольнили. Вини не визнав.

Матросів перевезли в жіночий блок Сімферопольського слідчого ізолятора. Утримують усіх разом. Офіцерів — окремо.

— Українців розмістили подалі від інших арештантів. У кілька камер, — каже журналіст 34-річний Антон Наумлюк. — Тобто вони сидять не поодинці. У солідарність із ними в'язні зібрали чай, каву, одяг для них.

Захищати моряків взялися адвокати з кримськотатарсь­кого руху. Через них матроси змогли передати листи рідним.

Командир бронекатера "Бердянськ" старший лейтенант 31-річний Роман Мокряк відмовився відповідати на запитання слідчих російської ФСБ і "зізнаватися" на відео в приписуваних йому злочинах.

Росіяни обстріляли катер Мокряка з гармати АК-630. Снаряд пробив броню рубки, але не розірвався. Майже всі члени команди отримали поранення. Командир був змушений лягти в дрейф і здатися.

Роман Мокряк родом із райцентру Олександрія Кіровоградської області. Починав службу в Севастополі на підводному човні "Запоріжжя". Під час анексії Криму переїхав до Одеси.

— 2015 року Мокряк жив у 15-місному кубрику ракетного катера "Прилуки" в Одесі. 2016-го прийняв під командування "Бердянськ", — кажуть у фонді "Повернись живим".

Командир катера "Нікополь" старший лейтенант 24-річний Богдан Небилиця родом зз села Глазове Шосткинського району Сумшини. Був одним із курсантів академії Військово-морських сил ім. адмірала Павла Нахімова, які відмовилися переходити на бік Росії 2014 року. Співали гімн України під час підняття російського прапора над навчальним закладом.

Навчання Богдан закінчував в Одесі. Стажувався на флоті Великої Британії та Польщі. Після отримання диплома призначили командиром катера "Нікополь".

Серед захоплених росіянами моряків двоє уродженців Черкащини. Командир буксира "Яни Капу" Олег Мельничук — із райцентру Сміла. Його помічник 24-річний Владислав Костишин — із міста Христинівка.

Мати Владислава — Людмила Анатоліївна — працює медсестрою в дитячому садку.

— У нас робітнича сім'я, — розказує. — Батько має інвалідність, але працює водієм і сторожем. Владік учився дуже гарно. Десь із 9-го класу мріяв про море. 2012 року вступив у Севастопольське училище. Після зради керівництва й більшої частини курсантів переїхав в Одесу. Двічі був у далеких походах в інших країнах. Стажувався на "Нікополі". Був штурманом. Після закінчення навчання в лютому 2019-го мав стати командиром цього човна.

Владислав Костишин про похід у Маріуполь рідним не розповідав.

— Коли не подзвониш, відповідав коротко: "Мамо, у мене все добре". Востаннє говорила з ним у четвер, 22 листопада, — продовжує Людмила Анатоліївна. — Проговорився, що скоро йтиме у похід. Куди — не сказав. Зараз знаю, що він у полоні, але не поранений. Він у нас — великий патріот. У російськомовній Одесі розмовляв тільки українською. З інституту, де він навчався, мені вже телефонували. Сказали, що син у полоні і його витягатимуть звідти.

Подружжя також має 18-річну доньку Олену.

Список полонених українських моряків

Малий броньований артилерійський катер "Бердянськ"

Командир — лейтенант Роман Мокряк, 31 рік

Капітан 2-го рангу Денис Гриценко, 34 роки

Старший матрос Юрій Без'язичний, 28 років

Старший матрос Андрій Артеменко, 24 роки

Старший матрос Богдан Головаш, 22 роки

Матрос Василь Сорока,

27 років

Матрос Андрій Ейдер, 18 років

Малий броньований артилерійський катер "Нікополь"

Командир — старший лейтенант Богдан Небилиця, 24 роки

Капітан-лейтенант Сергій Попов, 26 років

Старшина 1-ї статті Владистав Костишин, 25 років

Старший матрос Вячеслав Зінченко, 20 років

Старший матрос Андрій Оприско, 47 років

Матрос Сергій Цибізов, 21 рік

Рейдовий буксир "Яни Капу"

Командир — старшина 1-ї статті Олег Мельничук, 23 роки

Капітан 3-го рангу Володимир Лісовий, 34 роки

Мічман Андрій Шевченко, 30 років

Мічман Юрій Будзило, 47 років

Старшина Сергій Чуліба, 27 років

Старший матрос Михайло Власюк, 34 роки

Старший матрос Віктор Безпальченко, 31 рік

Старший матрос Володимир Терещенко, 24 роки

Матрос Євгеній Семидоцький, 20 років

Матрос Володимир Варимез, 23 роки

Старший лейтенант СБУ Андрій Драч, 31 рік

Зараз ви читаєте новину «24 українських моряків захопили в полон». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути