Від початку грудня у Києві розбирають 130-річний маєток саксонського ткача Вільгельма Крістера. Він насадив у столиці багато виноградників, завдяки яким мікрорайон на заході міста дістав назву Виноградар.
Дерев'яний двоповерховий будинок стоїть на вул. Осиповського, 2а. Уранці 6 грудня його розбирають кілька робітників. Стукають молотками, орудують ломами. Друзки сиплються на землю. Територія, на якій розташований маєток, належить Інституту харчової біотехнології та геноміки. Навпроти маєтку 500-річний дуб.
— Оце дуб Крістера. Він огороджений, і на ньому висить табличка. Кілька років тому його хотіли зрізати, — згадує жителька мікрорайону Надія. — Найбільша гілка дерева впала та пошкодила дві машини і когось із людей. Ми тоді всі зібралися й захищали дуб.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щороку втрачаємо близько сотні пам'яток
— Я щодня дивлюся з 14-го поверху на цей будинок, — каже 55-річний Станіслав Потій. Він мешкає у багатоповерхівці навпроти маєтку. — Людина багато зробила для міста. Садибу треба не розбивати, а реставрувати.
Вільгельм Крістер оселився у Києві 1850 року. Купив ділянку площею 40 га і почав вирощувати моркву, цибулю, картоплю, кавуни, виноград, посадив фруктові дерева. Викопав багато озер, у яких розводив дзеркальних коропів. Завдяки його садам і виноградникам Київ став значно зеленішим. Будинок звели 1880-го. Його оздобили дерев'яним різьбленням.
Навіщо зносять найстаріший маєток Виноградаря, поки що невідомо.
— Я чула, що тут буде житловий масив, — говорить працівниця Інституту харчової біотехнології та геноміки. — А цей будинок заважає.
У Київській міській держадміністрації не знають, що відбувається із садибою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комунальники руйнують в Запоріжжі пам'ятник "Жертвам Голодомору"
— Я не чув, що її почали розбирати, — запевняє заступник голови КМДА Михайло Кучук. — Але незаконного будівництва ми не допустимо.
Коментарі
10