Із 21 по 23 жовтня у Києві вчетверте влаштували виставку "Ретро та екзотика мотор шоу". Захід відбувся у Міжнародному виставковому центрі неподалік метро Лівобережна.

У павільйоні показують автомобілі минулого сторіччя та екзотичні сучасні. Найдорожчі — "Роллс Ройс", "Мерседес-Бенц", "бентлі". Такі моделі коштують понад 1 млн грн. Ексклюзивні спортивні машини 1970-х — "яґуар", "понтіак ", БМВ — понад 2 млн грн. Усього представляють понад 50 автівок.

У першому ряду стоять радянські автомобілі 1960-х — "чайки",  "волги", "запорожці" та "москвичі".

— Можна сфотографуватися? — запитує чорнява дівчина з фотоапаратом у власника білої "волги". Підходить її руда подруга у темних окулярах, береться за оленя на капоті.

— Фотографуйтеся, але на відстані, не торкайтеся до неї руками, — підбігає 59-річний киянин Віктор Якубовський, власник авто. З рук у нього випадає телефон, розлітається на частини. — За фото у салоні — 10 євро. Не люблю, коли до моєї машини лізуть.

Придбав авто 1978 року в Німеччині.

— Я служив у Східній Німеччині, "волгу" купив у подарунок батьку, він дуже хотів саме таку, з оленем і зіркою на решітці радіатора, зразка 1958 року. Як гнав її до Києва, мене вісім разів міліція зупиняла. За порушення я цукерками відкуповувався, віз їх повен багажник. Батько дуже зрадів цій машині. До смерті її беріг. А син навпаки. Я реставрував авто, а за місяць він його розбив у хлам. Зустрів у під'їзді сусіда, а він мені: "Бачив біля магазину таку "волгу", як у тебе, але добряче розбиту. Схоже, якийсь телепень у бетонний паркан в'їхав". Я й подумати не міг, що цей телепень — мій син. Він викрав її, аби похизуватися перед друзями. Тиждень додому не з'являвся. Боявся, що дуже лаятиму. Зараз сину 30, у нього — двоє дітей, власна справа, але я його й досі не пускаю за кермо цієї машини, не довіряю. Має нову "тойоту", на ній за цей рік чотири рази в аварію потрапляв. Він у мене програміст, мабуть, плутає реальний світ із грою.

Біля виходу з павільйону чути гуркіт двигуна та вихлопні гази. Це працює найменший автомобіль — радянська мотоколяска СМЗ із двигуном від мотоцикла. Біля неї багато дітей фотографуються із власником Іваном Берінчіком, 54 роки. Він в образі бувалого із фільму "Операція И", у тільняшці та шоломі.

Машину розглядає власник "мерседеса".

— І хто цей клятий інвалід? — вигукує, наче в фільміу.

— Я — інвалід, — сміється Іван Берінчік. — Саме на такій мотоколясці їздив Моргунов у кіно "Операція И". Понад рік шукав цю машину. Хотів дружині на 50-річний ювілей подарувати, бо це авто — її одноліток, 1958 року випуску.

Знайшов авто на звалищі.

— Воно було іржаве та гниле. Думав, що не доведу роботу до кінця, бо деталей ніде не міг знайти. Родичі дружини прислали аж із Краснодарського краю. Два роки реставрував, хотів, щоб усі запчастини були оригінальні. Коли приходив у гараж, завжди казав: "Лапочка, твій лікар прийшов, зараз будемо ніжки ремонтувати, потім — животик". Я завжди з нею розмовляю, того й безвідмовно служить. Інколи їдемо з дружиною, я обізвуся до машини, а вона: "Ти що, здурів, чого сам до себе говориш?" Ми на ній об'їхали весь Крим.

×