За мандрівку із Славського у Плав'є довжиною 30 км просять 400 грн

Фото: фото: Наталія ПАВЛЕНКО

На вихідні їздила в Славське покатитися на лижах. Точніше, я їхала вчитися. Четверо моїх друзів у зимових Карпатах відпочивають не перший рік.

У селищі потяг "Київ-Ужгород" стоїть лише дві хвилини, тому треба встигнути зійти з поклажею.

-Не хвилюйтеся, поки всі не вийдуть, не поїдемо, - заспокоїла провідниця.

Господарі, у яких ми жили, побудували для гостей триповерховий будинок. Він може вмістити за раз до 30 осіб. На кожному поверсі є душ і туалет. Майже всі жителі Славського заробляють на туристах. Нерідко можна побачити, як господарі туляться у невеличкій хатинці, віддавши приїжджим житло з усіма зручностями. За добу з дворазовим харчуванням ми платили по 150 гривень. Порції господиня давала такі, що було не сила з'їсти, тому легко обходилися без обіду.

На 2 тисячі жителів Славського тисяча "уазів" , по-народному "бобиків". Іншими машинами проїхати тут просто неможливо – такого бездоріжжя не бачила ніде.

Через те, що винаймали житло у працівника гірськолижної бази , отримали знижку на прокат лиж і лижних черевиків – 40 гривень за добу.

Ось ми на першій лижній трасі - "Політех". Показавши кілька прийомів, моя компанія пішла кататися, а я залишилася сама. Але про яке катання могла йти мова, якщо на лижах стояти не вміла? Довелося наймати інструктора. Їх тут – хоч греблю гати, і всі з місцевих. Чоловік років 40 в темних окулярах і строкатому костюмі назвався Льошею і запросив за годину 150 гривень, зійшлися на 100.

Через годину у мене так боліли повикручувані в усі боки коліна, що із задоволенням відпустила інструктора. Решту дня вчилася підійматися на бугелі (6 гривень підйом) до середини гори і якось спускатися. Виходило по-різному, раз навіть заплуталася лижами в огорожі. Коли на ногах лижі, дуже важко встати, тому нахабно гукала комусь із проїжджаючих: "Підніміть мене, будь ласка".

Вечірнє відвідання сауни (80 гривень година на компанію) врятувало повикручувані суглоби.

Наступного дня ми вирушили на Погар – "порівняно невеличку, достойну трасу". Але навіть моїм досвідченим лижникам вона здається не такою вже й невеличкою. Вони йдуть спускатися, а я тренуюся в "лягушатнику" або на "бебі-гірці". За день підйомів тут просять 50 гривень, але разом з трьома іншими новачками виторговуємо по 35. За пару годин я освоюю гірку. Але радіти ще зарано. Втомлені ноги реагують все гірше і під кінець свого катання збиваю дівчину-новачка. Вона падає, як підкошена , у мене під оком набухає синець.

Інструктори, які збіглися на побоїще, дають слушні, хоч і запізнілі, поради: перед спуском завжди дивитися, чи не летить на тебе зверху "чайник"; катаючись, дивитися на трасу, а не на лижі; щоб уникнути зіткнення, краще упасти на бік.

На третій день їдемо на "Плай"- гірськолижний комплекс поблизу села Плав'є. Від Славського туди всього 30 км, але наш господар бере за дорогу 400 гривень з компанії – дуже вже важка дорога , плюс водій день чекає нас. Незважаючи на мжичку, яка "поз'їдала" сніг на трасах Славського, тут снігу вистачає завдяки сніговим гарматам.

"Плай" -це цілий комплекс із 6 трасами, та цілою інфраструктурою: паркуванням, готелями, колибами, веб-камерою, через яку можна передати "привіти" знайомим, музеями. Але й ціни суттєво різняться від Славських . Прокат лиж 80 у будні, 100 у вихідні гривень на годину. Добре, що ми привезли свої. Бугельний підйомник (довозить до третини гори) коштує 15 гривень ( у минулому році було 7). Як новачок я спустилася 7 разів. Нарешті після купи падінь і невдач отримала задоволення.

Можна узяти абонемент на день –200 гривень. Досвідчені лижники йшли на "крісельник" -- 20 гривень спуск. Мої друзі спустилися по 6-7 разів. Більше – важко, втомлюються ноги.

За 3 дні катання витрачено ( 300 - квитки на поїзд, 450 - на проживання, 120 - прокат лиж, 100 - інструктор, 100 - проїзд до трас, 190 - бугельні підйомники, 65 – сауна (двічі) = 1325 гривень.

За 3 дні отримано: гарний настрій, досвід навчання елементарних навиків катання на гірських лижах, задоволення від краєвидів, погоди, маленьких перемог.

З мінусів – страшна крепатура і синці по всьому тілу, але знаю: наступного року -- знову на лижі.