На ратуші міста Самбір, що на Львівщині, працює годинник, якому понад століття. Аби слідкувати за міським часом, у міськраді є спеціальна посада – годинникаря. З 2004-го Ігор Варивода щодня о восьмій ранку приходить запускати та, за потреби, налаштовувати механізм. Про роботу годинника розповів кореспондентам Gazeta.ua.
"Максимум маю часу до полудня наступного дня, аби прийти і запустити годинник, інакше гирі, які дають хід, повністю опустяться і він зупиниться. Вага кожної з трьох гир – 70 кілограмів. Колись їх піднімали вручну, як відро з колодязя за трос. Попередній годинникар встановив електричні моторчики і спростив цей спосіб", - розповідає 71-річний Ігор Іванович.
"Амплітуда ходу дерев'яного маятника змінюється від атмосферного впливу. Коли висока вологість, матеріал розширюється та годинник може іти з запізненням хвилина-дві за добу".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільший годинник світу зупинили
Годинник, розповідає, на замовлення міської ради привезли із Чехословаччини 1885-го. Придбали за 1 тис. злотих. Виготовив – Людвіг Гайнц. Він у ті часи також ремонтував празький годинник, що працює ще з XV ст.
"У радянські часи годинник не працював. У 1980-ті його зремонтував Михайло Лихвар і йшов до 2003-го. Тоді взимку Михайло зламав ногу і не мав, як його зремонтувати. Звернувся до мене, бо разом працювали на сільгосптехніці. Зробив тоді анкерне колесо – годинник попрацював 40 хвилин і знову зупинився. Тоді замінив усі втулки і працює досі", - каже Ігор Варивода.
У Мукачево на Закарпатті на 85-році життя помер головний годинникар міської ратуші Василь Дуфинець.
Коментарі