Один з найдавніших чоловічих монастирів Греції знаходиться у горах на півострові Пелопонес – його заснували 23 серпня 362-ого року. Сотні вірян щороку приїжджають туди, щоб прикластися до старовинної ікони Богородиці. Місцева легенда каже, що написав її сам апостол Лука, який споглядав Діву Марію та маленького Ісуса через воду у тазі, бо дивитися їй в очі не наважувався.
Мега Спілео дослівно означає "Велика печера". Монастир розташований за 16 км від містечка Калавріта. Найзручніше дістатися туди автобусом з міста-порту Патри, бо відстань від Афін – понад 200 км. Від великого паркувального майданчика унизу до самої обителі - 10 хвилин пішки. Дорога веде уздовж скель і з неї зручно фотографувати краєвиди.
Для відвідування обителі туристам радять не вдягати відкритого одягу, однак зауважень монахи все одно нікому не роблять. Якщо у туристки немає з собою хустки, можна йти з непокритою головою. Спеціальної охорони, яка би стежила за дрес-кодом паломників, тут не тримають.
"Будь ласка, спілкуйтеся нормальним голосом. Навіщо спеціально тихо ступати чи говорити пошепки? Це світле місце і тут всім має бути добре. Не треба благочестя на показ", - просить монах, який зустрічає на вході. Обитель виглядає спокійною та порожньою, бо інші ченці моляться у своїх келіях або працюють – їх тут не більше десяти. Провідник веде групу сходами на другий поверх до цілющої ікони у невеликому храмі, який видовбли у скелі.
Знамениту "Великопечерну" ікону Богородиці у 4-ому столітті випадково знайшли кози пастушки Євфросинії, яка проживала у сусідньому селі Галата. Дівчина помітила, що її кози повертаються з мокрими мордочками і зрозуміла, що десь нагорі зі скелі б'є джерело. Пастушка попрямувала за своїми козами і побачила у горах печеру, де на стіні була ікона. Дівчина замислилася, але не стала забирати її з собою та залишила на місці.
"Через деякий час сон про цю ікону наснився двом братам-монахам з Ієрусаліму – Симеону та Феодору. Дивний голос наказав їм іти пішки в Галату і відшукати там дівчину Євфросинію, яка покаже їм шлях до печери. Пустельники вирушили у дорогу. Дівчина провела їх до ікони, але під нею звилася кільцями велика змія. Раптом з ікони вийшло світло і змія щезла, а Симеон та Феодор оселилися на тому місці. З часом до них почали приходити паломники, а деякі залишилися там назавжди", - оповідають в обителі.
Ікона представляє інтерес і як витвір мистецтва, бо вона виконана в унікальній техніці писання воском та мастикою – зображення опукле. Монахи просять не фотографувати її, бо бояться негативного впливу фотоспалахів. Хоча деякі туристи проханням нехтують і все одно знімають ікону тайкома. Оклад ікони буквально обвішаний золотими прикрасами – подякою за зцілення від хвороб. Сюди також часто приїжджають безплідні пари, які просять дарувати дітей.
Джерело, біля якого Симеон та Феодор знайшли ікону, також збереглося. Щоб потрапити до нього і напитися води, треба лише спуститися по сходах у печеру. Ченці навіть зробили там інсталяцію, яка показує пастушку та братів-засновників.
Свічок у храмі можна брати скільки завгодно – вони лежать поруч із дерев'яним ящиком для пожертв. За бажанням відвідувачі опускають туди кілька монеток або банкноти. Запалені свічки розставлять біля ікони, а після молитви монахи виносять їх з храму, бо бояться пожежі.
За весь час свого існування обитель горіла щонайменше п'ять разів – двічі з них вигорала дощенту. Востаннє 1934-ого року вогонь зруйнував майже всю будівлю, тому теперішній вигляд монастиря цілком сучасний. Ченці розповідають, що у всіх пожежах давня ікона Богородиці щоразу залишалася неушкодженою.
Після відвідин монастиря чимало паломників вертаються автобусом у місто Патри – саме там у давнину розіп'яли на перевернутому хресті апостола Андрія. У центрі міста стоїть собор Андрія Первозванного, де зберігається частка його хреста та мощів.
Всюди у храмах Греції дозволяють сидіти під час богослужіння. У народі навіть мають приказку, що краще сидячи думати про Бога, ніж стоячи – про ноги.
1 
2164
Коментарі