У мечеті Абу-Дабі прохолодно навіть у 40-градусну спеку

Фото: Фото: Ольга Борисюк

"О, Україна, Євро, - каже англійською вусатий дубайський таксист. Ми їдемо на пляж. Приїхали в Дубай на тиждень. - А я з Сирії. Там вбивають людей. Бум, бум, кілл, кілл! Вже вбили 50 тисяч. У нас погано. Тому їдемо сюди працювати."

Більшість таксистів - іноземці. Араби на низькооплачуваній роботі не працюють. Усі таксі - державні, не обманюють і рахують строго за лічильником.

Нас щодня возять від готелю у Мамзар парк. Це величезний зелений парк з пляжами і басейном, де бігають зграї худих крикливих котів. Здається, що там відпочивають самі росіяни. Наступного дня приносимо котам булочку з готелю, але їсти її вони не хочуть. У п'ятницю в Еміратах вихідний. Тоді на пляжі багато індусів, азіатів та африканців. На кожному з міських пляжів раз на тиждень є жіночий день. Туди не пускають чоловіків і не дозволяють фотографувати.

Пляжі - платні, вхід - 10 дірхам. Це, приблизно, 20 гривень. На кожному пляжі - пальми і навіси, сплетені з пальмового листя. За окрему плату можна взяти парасольки. На пальмах ростуть кокоси. Пісок білий, не бруднить одягу. Такий самий - у пустелі.

Один з нових знайомих розповідає, що найкращий пляж називається "Джумейра резіденс". Їдемо туди на таксі майже 40 хвилин. Плати за вхід там не беруть, але навіть платно немає ані парасольок, ані пальм, ані навісів. Поряд іде будівництво. Справді гарні пляжі належать сусіднім готелям і відгороджені. Пісок там чистить спеціальна машина. На другій лінії - брендові магазини. Сонце сильно пече, тому їдемо назад. Починаємо засмагати лише об 11-й. Потім знайомий пояснює, що мав на увазі готельні пляжі і не думав, що ми туди поїдемо

Екскурсії від готельного гіда - дорогі. Коли приходимо на пляж - нас запрошують місцеві екскурсоводи. Вони працюють нелегально - без ліцензії, але десь удвічі дешевше. Наш гід Марина радить взяти у них оглядову екскурсію по Дубаю за 25 доларів. Каже, що не хоче обманювати і вона не варта тих 50 доларів, що за неї править турагенція. Екскурсію в столицю Еміратів Абу-Дабі замовляємо в неї за 75 доларів. Вона каже, що "нелегали" за 50 доларів везуть після обіду. Поки доїжджають до мечеті - темніє, і неможливо зробити гарні фото. Після обіду туди приїздить молитися шейх, і тоді нікого не пускають.

Мечеть Абу-Дабі - єдина, яку відкрили для туристів. Вона третя за розмірами в світі після Мекки і Медіни. Оздоблена білим мармуром, який залишається прохолодним у 40-градусну спеку. Жінкам, які прийшли з непокритими плечима, руками чи ногами, видають арабський одяг - абайї та шейли - чорні хустки на голову. Охочі можуть одягтися так для фото.

Також нам не радять екскурсії на Індійський океан. Вона коштує 100 доларів, їхати три години в один бік, а показують насправді не океан, а якусь затоку.

Беремо екскурсію на джип-сафарі за 25 доларів замість 50. Нас везуть у пустелю і годину катають на швидкості на джипі під різними кутами високими піщаними пагорбами - дюнами. Одному з пасажирів стає зле. Водій каже, що таке трапляється постійно. Після катання їдемо в наметовий табір посеред пустелі. Там показують жіночі і чоловічі танці живота. Сідаємо на подушки за низенькі столики, вкриті вишитими скатертинами, їмо арабські страви, п'ємо чай.

Подають рис з кислим яскраво-жовтим соусом, курячі відбивні, салати з дрібно порізаної зелені. Охочі курять кальян. Коли якась з компаній іде з-за столу, між недоїдками лазять коти. Чути запах гашишу.