"Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України, широка, глибока. ото церков Богданова. Там-то він молився, щоб москаль добром і лихом з козаком ділився…", - саме цей вірш написав Тарас Шевченко у 1845 році під враженням від відвідин села Суботів на Черкащині. Сьогодні пропонуємо відвідати це відоме село і вам, вирушивши у тур вихідного дня Україною.
Зараз у Суботові живе близько 800 людей Село розташоване на берегах ріки Тясмин у семи кілометрах від міста Чигирин, яке свого часу було столицею Гетьманщини. Село Субботів у різний період свого існування входило у склад Польщі і Російської імперії. Найбільше прославилося періодом перебування тут Богдана Хмельницького.
Село відоме й тим, що місцева церква зображена на 5-гривневій купюрі. Це головна пам'ятка села – Іллінська церква. Її почали будувати у 1653 році за особистим наказом і на кошти гетьмана Богдана Хмельницького. Церкву вирішили збудувати у стилі ренесансу і бароко. Побудували її прямо біля володінь самого Хмельницького, як того хотів сам замовник.
За часів Хмельницького село активно розвивалося, але пізніше почало втрачати своє значення. Через кілька років у Суботові поховали самого гетьмана. Але численні розкопки показали, що його могила не вціліла. Припускають, що їх вщент розгромили вороги Хмельницького: через кілька років після смерті знаменитого українського гетьмана польський воєначальник Стефан Чарнецький спалив і пограбував Суботів, зруйнувавши при цьому гробниці Богдана і його сина Тимоша. Подейкують, що їх тіла він наказав викинути на ринок.
Спочатку влітку 1843 року, а потім - восени 1845 року село відвідав Тарас Шевченко. Тут він створив свої знамениті малюнки "Богданові руїни в Суботові", "Богданова церква в Суботові", "Чигирин з Суботівського шляху". У 1845-му, вже під час перебування на Полтавщині, Шевченко написав вірш "Стоїть у селі Суботові".
Також у селі є цікава гідрологічна пам'ятка природи – так звані Три криниці. Кажуть, що існують вони тут теж ще з часів Богдана Хмельницького.
За періоду СРСР Іллінську церкву, на жаль, використовували її як прововольчий склад і сільський клуб. А потім взагалі вирішили закрити. Але з початку 1990х років вона знову відкрила двері для туристів і всіх бажаючих побачити це місце.
3 
2164
Коментарі