Село Ямельниця на Львівщині - справжня перлина Карпат, яка вабить туристів своєю автентичною атмосферою, гірськими краєвидами та багатою історією.
Тут можна відчути дух давніх традицій, помилуватися мальовничою природою й насолодитися тишею, яку рідко знайдеш у сучасному світі.
Ямельниця стає місцем сили для тих, хто прагне відпочинку, натхнення та доторку до справжньої української культури.
Чим цікаве село Ямельниця
Засноване у середині 13 століття, село Ямельниця змінило багато хазяїв і поневолювачів, та попри важку долю, місцеві фермери не полишали спроб давати відсіч. Апогею ж ця боротьба за свободу досягла протягом Другої світової війни, пише unian.
У 1938 році в Ямельниці було створено власний осередок Організації українських націоналістів, більш відомої широкому загалу як ОУН. Через рік, коли село, до цього підпорядковане полякам, зайняла радянська армію, оунівців почали переслідувати.
Коли ж наприкінці 1941 року Ямельницю окупували німці, життя місцевих стало ще більш нестерпним - у селян забирали майже усі продукти, почався голод, а самих їх відправляли на примусові роботи до фашистської Німеччини.
Саме в цей час в селі почала активно діяти Українська повстанська армія, або ж коротко УПА. У 1943-1944 роках в Ямельниці та околицях активно діяли близько двох сотень повстанців, які чинили супротив загарбникам усіх мастей.
Крім того, у цей же час на околиці села працювала підпільна радіостанція УПА "Самостійна Україна", також відома як "Вільна Україна" або "Афродита". Мовлення розпочалось у жовтні 1943 року, а передачі виходили три-чотири рази на день, тривали по 30 хвилин і велися чотирма мовами – українською, російською, англійською і французькою.
Зокрема, радистом на станції працював бельгієць Альберт Газенбрукс, який після чергової втечі від німців навесні 1942 року опинився в Україні, де був захоплений в полон повстанцями з УПА. Спочатку вони не довіряли йому, адже прийняли за німця, але згодом він все ж зумів завоювати довіру українців та навіть долучився до їхньої боротьби. За цю діяльність пізніше радянська влада відправила його до ГУЛАГу, де Газенбрукс провів вісім років. До Бельгії він повернувся лише у 1953 році, майже через 15 років після того, як доля змусила його покинути батьківщину на початку війни. По поверненню додому він продовжував підтримувати зв'язок з українською діаспорою та колишніми побратимами з УПА.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Забута перлина України: чим особливий палац Бадені, який колись вражав розкішшю
Самі упівці продовжували боротьбу за свободу України, тепер вже від "совєтів", ще протягом кількох років після завершення Другої світової війни. Втім, у 1947 році, коли боротьбу вести вже стало неможливо, воїни УПА ухвалили рішення піти звідси через гори за кордон.
Ну а село Ямельниця з тих пір спіткала сумна доля. Розлючена радянська влада влаштувала місцевим справжній терор, а багатьох людей примусово вивезли з рідної землі в інші регіони СРСР.
Нині в Ямельниці живе менше 500 людей, і, на жаль, все більше з них виїздять з нього.
Непідступні Ямельницькі скелі
Справжньою туристичною родзинкою цього району могли б стати Ямельницькі скелі - саме серед них свої стежки прокладали упівці та саме там досі можна відшукати їхні криївки. Втім, наразі там немає жодних якісних та зрозумілих розміток маршрутів, а сподіватися на Гугл-мапи - справа невдячна, може бути навіть гірше. Ми в цьому переконалися на власному досвіді (але про це трохи згодом).
Ямельницькі скелі - це унікальний скельний комплекс, що є частиною Українських Карпат. Насправді, це багато різних скельних утворень (Ямельницькі скелі Бичкова, скелі Нижній кінець, скелі Кикушів, скелі Юшкова яма, камінь з каверною та інші), що виринають посеред густого лісу - на якісь з них можна піднятися лише за допомого спеціального альпіністського спорядження, а якісь цілком реально підкорити без спецпідготовки. Втім, наша вам порада - перед тим як намагатися дістатися до цих скель, ретельно вивчіть інформацію про них в Інтернеті, складіть адекватні маршрути, а краще залучіться допомогою когось, хто там вже бував.
Буцький каньйон, що розташований тут на річці Гірський Тікич, входить до рейтингу 100 найгарніших місць України. Довгий час про нього знали тільки місцеві. Популярним це місце зробили випадкові туристи, українські й закордонні зірки, які приїжджали сюди знімати кліпи та фільми.
Буцький каньйон вважають місцем сили, бо тут люди відчувають підйом енергії. Раніше в цій місцині козаки-характерники навчали молодих. Примушували із зав'язаними очима бігти берегом по скелях, а з найвищої - стрибати. В момент падіння у людини з'являлися магічні здібності. Або вона помирала. Казали, що характерники могли зникати в одному місці, а з'являтися в іншому.
2 
2164
Коментарі