Киянин 25-річний Євгеній Тимофєєв місяць пробув у в'єтнамському місті Нячанг. Працював там звукорежисером.
Добирався у В'єтнам двома літаками. Спочатку летів із Києва у місто Сайгон 11 годин. Потім летів годину до міста Нячанг на узбережжі Південно-Китайського моря. Переліт в обидві сторони коштував 1,200 доларів. Готелі у В'єтнамі дешеві. Місяць жив у комфортній кімнаті за 200 доларів.
Майже увесь рік температура повітря у В'єтнамі не падає нижче 30-35 градусів. Люди там ніколи не бачили снігу. У листопаді протягом місяця йдуть дощі, а у травні починається сильна спека.
В'єтнамські автобуси далекого слідування мають два яруси спальних місць. Дуже схожі на плацкартні вагони. Не такі зручні, але це все одно краще, ніж 12 годин їхати втомленим у кріслі.
Потрапив на святкування китайського Нового року. Це єдине свято в країні, коли у людей є офіційні вихідні. На Новий рік гуляють 10 днів поспіль. Відпочивають також у суботу та неділю, але інші свята крім нового року — не визнають.
Перед святом на кущі уздовж вулиць розвісили гірлянди та ліхтарі. Увечері запалювали їх, не гасили до самого ранку. Перші три дні святкують із родиною, а потім просто відпочивають від роботи.
У В'єтнамі є традиція розкидувати по вулицях гроші. Так місцеві намагаються задобрити богів. Кажуть, тоді вищі сили подарують їм успіх та здоров'я. Але викидують лише фальшиві купюри. Справжні паперові гроші можна відрізнити за наліпкою із прозорої плівки.
У кожному домі є фігурки і статуї Будди. У деяких ставлять також вівтар, де щодня моляться. Для цього відводять спеціальні кутки. У них ставлять статую буддистського бога, навколо нього — свічки та квіти.
В'єтнамці їдять лише гострі страви. За вечерею з'їдають тарілку гострого червоного перцю. Водою не запивають.
Якось зі знайомим в'єтнамцем зібралися сходити у джунглі, скупатися у водоспаді. Перед цим на ринку купили живу курку. В'єтнамець її зарізав і відразу ж зварив. Потім зірвав листок пальми, загорнув у неї м'ясо. Взяли курку із собою. Коли скупалися у водоспаді, вирішили попоїсти. Знайомий розгорнув курку. Коли їв, вмочував м'ясо у напівпрозорий соус. Я теж спробував. Соус виявився такий гострий, що думав — втрачу свідомість. В'єтнамець наді мною дуже сміявся.
Місцеві часто їдять кавуни, банани та ананаси із сіллю. Відрізають скибками, посипають приправами.
Навколо міста всюди росте цукровий очерет. Тому сік із нього продають на кожному кроці. У склянку кидають кубики льоду, заливають соком. Коктейль добре вгамовує спрагу.
Картоплю у В'єтнамі не вирощують, бо вона не витримує вологого клімату. У супермаркетах її продають учетверо дорожче, ніж в Україні. Популярні страви — варений рис і макарони.
В'єтнамський суп я навчився їсти паличками. Він настільки густий, що ложкою їсти дуже незручно — усе випадає. У правій руці в'єтнамці тримають палички, ними вибирають із супу тверді продукти. А одночасно у лівій — ложку, нею їдять рідке.
На вулицях міста постійно викидають сміття, але так само швидко його прибирають. Дорогами їздять працівники комунальних служб, збирають сміття у великі пакети. Усе перевозять на мопеді.
Майже в усіх містах В'єтнаму не дотримуються правил дорожнього руху. Правила ніби є, розмітка на дорогах теж намальована. Але люди на автівках запросто можуть їхати по зустрічній смузі, при цьому ще й сигналять, чому їм не поступаються дорогою. Єдине, за що може зупинити міліція — коли на мопеді їдуть без шолому. Це дуже грубе порушення. Але за кермом можна їхати навіть п'яним, ніхто нічого не скаже. Коли я їхав на таксі з аеропорту, водій "підрізав" поліцейського на мотоциклі. Думав, у нього права заберуть. Але "страж порядку" його не те що не зупинив, а навіть ніяк не відреагував.
2 
2164
Коментарі