На відпочинок на Істрійському півострові у Хорватії їдуть туристи майже з усієї Європи. Ми зупинилися у готельному комплексі за 4,5 км від містечка Пореч. Природа там схожа на українську, хоча на курортах біля моря є пальми. Земля — червона, оскільки насичена залізом.
Адріатичне море — чисте і прозоре. Під промінням сонця здається зелено-голубим. Береги — кам'янисті, встелені галькою. Дно теж встелене камінням, ростуть водорості. Поміж них плаває різноманітна невелика риба. Також на дні багато чогось схожого на великих слимаків. У Адріатиці дно не настільки цікаве, як наприклад, у Червоному морі у Єгипті. Вода настільки солона, що потрапивши в очі, пече вогнем. Коли обсихаєш від води, то сіль залишається на шкірі. Перед купанням усіх попереджають про отруйних морських їжаків. Тому потрібно купити спеціальне гумове взуття, щоб не проколоти ноги. У Хорватії воно коштує 8-10 євро. В Україні таке є у спортивних магазинах. Замінити його ще можна ластами.
Один пляж встелений галькою, інший — понтонний, викладений з каменю. З понтона у воду можна злізти по спеціальних драбинах, як у басейнах. Також є муровані доріжки, що ведуть у воду. На пірсі є вишки для стрибків висотою у 4 м і 2 м. Глибина біля них до 3 м. Пляж не дуже широкий. Від палючого сонця можна сховатися під деревами одразу за пляжем, де земля встелена травою. У тіні одразу суттєво прохолодніше. Уздовж всього пляжу стоять смітники і урни-попільнички. На землі ніде не видно жодного папірця.
У Хорватії в обігу національна валюта — куна. 1Євро = 7.45 кун. Найкращий курс — у банках, але деякі з них знімають комісію. Найкращий курс в обміннику знаходив 7.44 кун і 0% комісії. Найменший — 7.31 кун. Гроші краще міняти подалі від готелів і прибережної зони, де курс найнижчий. У деяких місцях можна розплачуватись у євро з урахуванням найнижчого курсу. Доларів в обігу немає.
Шезлонги майже скрізь у Європі платні. З 10.00 до 18.00 оренда одного коштує 25 кун. Діє самообслуговування — самі берете шезлонги і ставити, де захочете. Через деякий час підходить чоловік і збирає за них гроші, дає квитанцію. З собою потрібно брати великі пляжні рушники. У Хорватії їх не видають, як у Туреччині чи Єгипті. Багато людей лежать на кариматах або спеціальних складаних поролонових доріжках. Туристи з Європи, котрі приїхали на власних автівках, брали з собою розкладачки і пляжні крісла. Також на пляжі є м'які "ліжка" з подушками під великими парасолями, що коштують 20 євро на день.
Більшість туристів старшого віку. Є багато сімей з дітьми і пенсіонерів. Старші жінки засмагають топлес, ні від кого не прикриваючись. Серед національностей: італійці, німці, австрійці, чехи, поляки, хорвати, українці і безліч росіян.
Домінує хорватська мова, однак є й італійська. Італійці вважаються нацменшиною, тому на міськрадах Істрії висять прапори обох країн. Як розповів один хорват, місцеві недолюблюють італійців, бо "все, що вони можуть — це торгувати". При цьому нецензурно їх облаяв. Майже усі хорвати знають англійську, трохи гірше російську. Екскурсоводи розповідають, що вони розуміють українську, оскільки вона схожа. Наприклад, вітаються вони, кажучи "добар дан". За однією з версій, Хорватію колись заселили вихідці з Карпат. Ми перевірили розуміння української на одній з офіціанток ресторану, у якому пили каву. Вона нічого не зрозуміла. Англійською пояснили звідки ми, після чого вона згадала Євро-2012. За її словами, українці у Хорватії бувають рідко. Решта хорватів, коли чули українську, то сприймали нас за поляків.
Поїсти у кафе можна в середньому за 70-80 кун. Порції дуже великі. Морозиво — 5-10 кун. Чай або кава — 8-12 кун. Півторалітрова пляшка мінеральної води до 20 кун. Пиво коштує від 12 до 21 кун за 0,5 л. Купували справжнє вино у винороба за 30-40 кун.
На деякі екскурсії краще їздити власним ходом. Особливо це стосується красивих містечок неподалік: Пула, Ровінь, Пореч. Тому що ви платите лише за дорогу автобусом, а не за екскурсовода. Коли ви одні, то є більше часу на саму екскурсію, є можливість посидіти в кафе, розглядати усе стільки, скільки вам хочеться. Інколи організована екскурсія перетворюється на біганину від однієї точки до іншої. У Пореч взагалі можна поїхати на велосипеді, заплативши 50 кун за півдня. Варто поїхати у мальовничий заповідник "Плитвицькі озера". Також у Венецію — 250 км автобусом і лише 100 км по морю.
Із розваг на узбережжі є волейбольні майданчики і тенісні корти. На морі: скутери, човни на прокат, катамарани, "банан", парасейлінг. Останнє було найбільш популярним серед відпочивальників. Підйом на 50 м коштує 250 кун, на 100 м — 300 кун.
2 
2164
Коментарі
3