При згадуванні слова "некрополь" більшості людей спадає на думку паризький Пер-Лашез, де поховані Едіт Піаф, Джим Морісон, Оскар Уайльд. Або ж Хайгейтське кладовище в Лондоні, де знаходиться могила Карла Маркса. В цих і подібних осередках древності давно не лишилося таємниці. Вони детально вивчені, досліджені, кожне місце поховання сотні разів сфотографоване. Кладовища щороку відвідують тисячі, якщо не сотні тисяч туристів. Але є й такі некрополі, про які знають вкрай мало людей, бо в них не поховано жодної знаменитості, та й сховані ці місця подалі від людських очей. Один із таких некрополів — караїмське кладовище в Криму біля Бахчисараю. Це місце серед туристів аж ніяк не популярне. За кілька днів чи навіть тижнів на його території не зустрінеш жодної людини. Через це там панує мертва тиша, яку лише зрідка переривають співи птахів і розмови випадкових перехожих.
Знайти караїмське кладовище не складно, хоч і сховане воно в гущавині лісу. Від Східних воріт біля гори Чуфут-Кале у Бахчисараї треба пройти близько пів кілометра по вирубаній у скелі дорозі. Там погляду відкривається арка, яка й розділяє місто мертвих від звичайного лісу. Уздовж кущів і дерев розкидані могильні плити із написами древньоєврейською мовою. Серед них часто трапляються цитати зі Старого заповіту. Вік найдревніших датований 956-1048 роками. Ті плити, які ставили пізніше, зазвичай двомовні — мають написи єврейською і російською. За різними даними, древній некрополь має від 5000 до 10000 надгробків. Від старості більшість із них покосилися або впали, повростали у землю чи навіть у найближчі дерева. Багато вже сховані під землею.
Родове кладовище кримських караїмів колись називалося Балта Тімез, що в перекладі означає "сокира не торкнеться". Свого часу тут росли старі дуби, які забороняли рубати, бо вважали їх священними. Цим фактом, до речі, користувалися татарські хани, які вимагали у караїмів їм сплатити данину. У разі відмови погрожували до коріння порубати священні дуби. Зараз величних дерев там майже не лишилося. Але вирубувати дерева там досі забороняють, про що свідчить табличка, прикріплена до одного з дерев.
До іншого дерева на території некрополю тонкою мотузкою прив'язаний листок паперу, який інформує відвідувачів, хто такі караїми. Це "корінний народ Криму, об'єднаний спільністю крові, мови і звичаїв, який визнає власну етнічну індивідуальність, кровну спорідненість із іншими тюркськими етносами. Мають особливі відчуття до Криму, як до своєї історичної батьківщини, поважають інші народності та їх конфесії".
Судячи з датувань на плитах, кладовище з'явилося в середині 16-го сторіччя і проіснувало до другої половини 19-го. Тим самим, охопило величезний історичний період, під час якого відбувались завоювання Криму татарами і турками, панування Османської імперії, період включення Криму до складу Російської імперії.
2 
2164
Коментарі
1