Переїхали до Берліна заради доньки. Хотів, щоб дитина навчалася в Німеччині. Коли вона закінчила перший клас у Києві, поїхали у Берлін. Її там віддали в школу, дочці довелося повторно піти в перший клас, щоб краще опанувати німецьку.
2009 року у Німеччині відмінили плату за навчання у вищих навчальних закладах для іноземців. Минулого року легалізували дипломи країн СНД. Раніше українці із двома освітами мусили працювати в Німеччині чорноробами. Зараз ситуація змінилася, вони можуть працевлаштуватися нарівні з німцями. Але для цього слід пройти річні мовні курси та 3-місячні кваліфікаційні. Моя дружина має диплом медсестри та фармацевта. Зараз вона щодня відвідує курси німецької мови, щоб потім працевлаштуватися. Там велике навантаження, роздають аудіозавдання, де треба розпізнати, про що йдеться, виконувати завдання у спеціальних зошитах. Вільного часу в неї майже немає. Курси безкоштовні. На них виділяє гроші Бундесарбайтзам.
В перші місяці після приїзду прошу в магазині пляшку пива — просто показую вказівним пальцем на нього. Мені дають дві пляшки. І так щоразу. Потім зрозумів, що у німців відлік починається із середнього пальця, тобто вказівний - це вже два.
Німці не завжди наш гумор розуміють. Я з одним таким спілкувався. Він працював в Україні, в Росії, жив у цих країнах, тобто мав вже зрозуміти наш менталітет. Розказав йому банальний анекдот про німця, англійця й росіянина . Він перестав зі мною спілкуватися, образився, мабуть, за німця з анекдоту.
У Німеччині батькам до 27-річчя дитини виплачують "кіндергельд" – дитячі гроші. 180 євро на місяць.Одній моїй подрузі 25 років, вона вже другу дитину чекає. Отримує свої дитячі гроші , їй платять за першу дитину, а ще й за другу скоро даватимуть. Це приємно, але на них не розживешся. У місяць потрібно щонайменше 300 євро на їжу, одяг, комунальні послуги, проїзд у громадському транспорті. Оренда недорогої квартири в Берліні коштує від 500 євро на місяць. Громадський транспорт за нашими мірками недешевий. Проїзд у метро – 2,5 євро, квиток у трамваї та автобусі – 1,5 євро. Цей квиток дійсний дві години. Є добові квитки по 6,5 євро, з ними можна кататися по місту весь день.
Одружуються пізно. Багато жінок за 35-40 пропустили час для заміжжя, бо робили собі кар'єру. Через це багато одиноких. З ними зазвичай одружуються 50-річні чоловіки, бо умовити вийти заміж 20-25-річну жінку набагато важче.
У Німеччині вигідно бути одинокою жінкою й мати дітей. У моєму будинку живе така. Вона розлучена, має трьох дітей, не працює. За кожну їй платять "кіндергельд" – 540 євро та 3000 євро щомісяця соціальної допомоги. Але пільг на проїзд комунальну плату за квартиру немає. Медсестра, наприклад, чи продавець отримають у місяць 2-3 тисячі.
В супермаркетах є почищена й порізана картопля у герметичних ваукумних пакетах. Звичайну помиту картоплю продають по 3-5 євро, залежно від магазину. Там ще є соціальні магазини, у них продукти дешевші. Ціни на овочі у Німеччині не змінюються протягом року. Там немає такого поняття як сезон. Полуницю, огірки, помідори продають цілий рік. Правда, молоко їхнє не кисне, раз дружина поставила на підвіконник, а воно стояло там тиждень і не зіпсувалося.
Футболки в супермаркетах коштують від 3 до 15 євро. Є магазини, де одяг продають по одному євро, він вироблений в Німеччині й Туреччині. Там за такі гроші можна взяти пару кросівок, футболку, шкарпетки тощо. На 10 євро можна повністю одягтися.
Одягаються німці без смаку. Жінки рідко ходять у взутті на підборах. Можуть вийти в місто із діркою в колготках. І дівчата до 20 років, і жінки під 50 фарбують прядки волосся на чолці у червоний чи інший яскравий колір. Багато з пірсингом ходять у носах і на губах. Буває симпатична дівчина йде, але спотворена така — пів голови довгого волосся, пів голови короткого, на обличчі сережки.
Часом таке старе взуття носять, що страшно дивитися. У нас таке викидають. Чоловіки можуть під костюм кросівки одягнути. Пенсіонери там поголовно ходять із молодіжними рюкзаками. Сумок не носять.
Хабарів немає. За них можна за грати загриміти. Нещодавно бургомістр Берліна Клаус Шольц припаркувався на своєму авто де не слід під час якогось заходу державного рівня. До нього підійшов поліцейський перепросив й виписав йому квитанцію на оплату штрафу. Це вважається нормою.
Впадає в око велика кількість інвалідів у Німеччині. В Україні їх теж багато, але вони сидять вдома. Німецькі інваліди живуть майже повноцінним життям — вони подорожують країною, п'ють пиво на фестивалях і у кафе, містом пересуваються на електровізках. Ніде немає бордюрів, тому їм легко з'їжджати з тротуарів. Підлога в автобусах низька. Туди вмонтована спеціальна система — інвалід тисне на кнопку і з підлоги виїжджає спеціальний кампус. Інвалід по ньому заїжджає в автобус.
Боксерів Кличків у Німеччині знають всі. Але до України ставлення ніяке. Коли проходив чемпіонат із футболу "Євро-2012", то скрізь висіли плакати "Польща запрошує на Євро". Там фото польських стадіонів і міст. А України немає взагалі. Багато хто з німців навіть не задумуючись скаже, що євро у Польщі. Про Україну не згадає.
До чемпіонату із футболу Євро-2012 в Німеччині вийшли путівники по Україні. Там написано: "Якщо приїхати в Україну своїм авто, бандюки зупинять вас і познімають колеса. Кожна третя дівчина — повія, із них кожна друга — заражена снідом".
Читайте більше про Німеччину у новому номері журналу "Країна"
3 
2164
Коментарі
16