– Здесь нельзя играть. Пройдите метров 200 за поворотом, там становитесь, – звертаються до мене двоє поліцейських. Стою із саксофоном на Невському проспекті напроти зупинки громадського транспорту в центрі Санкт-Петербурга.
Йду на вулицю Мала садова. За півгодини жінка просить перейти в інше місце, бо в будинку напроти багато літніх і хворих людей.
У підземному переході біля пам'ятки архітектури Гостинний двір підходить поліцейський:
– Прийди через полчаса. Мы уйдем и играй себе.
"Хочеш заробити, йди у вагони метро. Там знайомим за 2 години 5000 рублів накидали (понад 2 тис. грн. – gazeta.ua)", отримую повідомлення від товариша, в якого зупинився.
Того ж вечора та наступного ранку по 2,5 години ходжу потягами. Граю чотири композиції – "Хрещений батько", "Бесаме мучо", "Стрейнджер ін зе найт" і "Гоу Даун Мозес" американського джазмена Луї Армстронґа. За годину вдається заробити до 300 грн.
Дуже часто дають гроші діти та літні люди.
В Санкт-Петербург і Москву їхав цілеспрямовано, щоб заробити на дві візи – в Іран та Туркменистан. Треба 150 доларів. Майже 100 – уже маю. Не враховуючи сотку, яку взяв у дорогу.
2 
2164
Коментарі