У грудні-лютому найкращий час для подорожі в Об'єднані Арабські Емірати. Узимку спека спадає всього до 23-27 градусів. У цей час магазини розпочинають сезон розпродажів, а авіакомпанії пропонують економрейси – переліт без обіду, зате зі знижкою у 75 доларів.
Найбільше туристів летять у Дубай. Місто знамените своїми хмарочосами, торговими центрами та розкішним готелем Бурж-аль-Араб, який ще називають Парусом за його форму.
Розглядати місто краще самому – пішки, на метро або на таксі.
Бензин в Еміратах дешевший за воду. За один галон (приблизно 4 л) палива правлять 4 дірхеми або 8 гривень на наші гроші. До порівняння – півлітрова пляшка мінеральної або мінералізованої води коштує 1-2 дірхеми. Курс місцевої валюти відносно долара не міняється уже кілька років: за 1 долар США дають 3,66 дірхеми.
Найпопулярніший транспорт у місті – таксі. Усі вони державні і їздять по лічильнику. За посадку одразу беруть 3 дірхеми удень, та 3,50 – після 22-ої вечора. Гроші "капають" не за відстань, а за час перебування в машині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найдорожчий автобус за 13 млн євро набирає швидкість 250 км / год
Пасажирів навіть на задньому сидінні таксі просять пристебнутися – ганяють містом по 120 км на годину. Якщо ви цього не зробите, водій заплатить великий штраф. Після розрахунку у таксиста варто попросити чек – бо там вказано його персональний номер. Це знадобиться на випадок, якщо забудете якісь речі в його машині. Інакше шанси знайти втрачене рівні нулю.
Дешевшим за таксі є метро. Дубайський метрополітен має тільки дві гілки, що з'єднують два кінці міста. Потяг з п'яти вагонів повністю автоматизований, у ньому немає машиніста. Замість жетонів – магнітні картки, на яких вказано маршрут. Картку треба зберігати до кінця поїздки, бо інакше не випустять зі станції і доведеться платити штраф. Інколи потягом ходить контролерка зі сканером.
Упасти на колію неможливо, бо перон закритий щільною скляною стіною. Прохід у вагон в стіні відчиняється двері у двері. Перший вагон – "золотий клас", проїзд у ньому майже втричі дорожчий, ніж у інших вагонах. Але у ньому завжди є вільні місця – пасажири сідають у м'які крісла з підлокітниками. "Золотим класом" здебільшого їздять місцеві жителі, бізнесмени та туристи. Другий вагон – суто жіночий. Якщо пасажир випадково зайшов не у свій вагон, контролери попросять його перейти.
Квиток у золотому класі зі станції Аль Рігга в районі Дейри, де розташовано багато міських готелів, до центру міста обійдеться 11 дірхемів в один бік. У прості вагони – десь 4,5. Таксист за цю саму відстань візьме 23-25 дірхемів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Дубаї самогубець стрибнув з найвищої будівлі світу
З будь-якої точки Дубаю видно Бурж Халіфу – найвищу вежу у світі, що тягнеться угору на 828 метрів. Щоб звести її, винайшли спеціальну марку бетону, в який для охолодження додавали колотий лід. З першого по 35-й поверх у вежі розташований елітний готель Армані. Вище ідуть офіси, пентхаузи та майданчики для гелікоптерів. Чи розпродалися усі квартири і скільки коштує квадратний метр – інформація закрита.
У підніжжя вежі по вечорах щопівгодини б'ють танцюючі фонтани. Підсвічені струмені піднімаються на 153 метри, вигинаються і стріляють під вісім різних мелодій. Однак пити воду з фонтана чи просто занурювати у неї руки екскурсоводи не рекомендують – у системі циркулюють добре очищені, але все-таки каналізаційні стоки.
За фонтанами знаходиться знаменитий торговий центр Дубай мол. На другому поверсі у ньому діє найбільший на планеті акваріум на 33 тисячі рибин. Розглядати його можна безкоштовно хоч цілий день, але щоб пройти під склом по прозорому коридору – треба заплатити. У Дубай мол приходять скуповуватися заможні мешканці міста – тут є ціла Алея моди з кількома десятками бутиків, де виставлені коштовності, аксесуари та одяг від найвідоміших світових брендів. Часом можна побачити групу місцевих жінок у традиційному чорному вбранні, зате з купою модних пакунків, які за ними несуть служниці.
Три чверті населення Дубаю – іноземці. Це заробітчани з Індії, Малайзії, Бангладешу, Пакістану, Філліпін та Сирії. Працюють таксистами, продавцями, офіціантами, на будівництві хмарочосів, двірниками, прислугою у готелях, прибиральниками та рятівниками на пляжах. Часто знімають одну квартиру на 15-20 людей.
"У нас в трикімнатці живуть суто чоловіки, рахунки на комунальні послуги ділимо на всіх порівну. Наприклад, електрика обходиться у 800 доларів на місяць. Багато тягне кондиціонер, але без нього ніяк - влітку тут буває до 50 градусів спеки", - розповідає дорогою до готелю таксист-індієць Раджкумар Сінгх. – "Дешевий одяг купуємо на розпродажах в супермаркеті, фрукти-овочі, крупи та спеції - на ринках. Балкон виходить на двір, то білизну по черзі сушимо на вішаках на мотузці, так більше поміщається.
Додому приходимо тільки ночувати, а якщо є вільний час – ідемо гуляти вулицями, щоб не сидіти у переповненій кімнаті. Навіть вночі на вулиці безпечно, бо за найменший злочин або навіть конфлікт з місцевими депортують з країни назавжди. Навіть за голосні матюки чи погрози на чиюсь адресу на вулиці можуть кинути за грати на сім років, якщо не вистачить грошей оплатити штраф. Багато приїжджих працює так роками, але сім'ю сюди забирають одиниці – по-перше, становище заробітчан дуже хитке, а по-друге, медицина та школи безкоштовні тільки для місцевих. Клієнти-росіяни часом залишають мені 2-3 дірхеми чайових, а от європейці дуже скупі – платять рівно по лічильнику, американці дають на чай вряди-годи. Місцевих у таксі не возив ні разу – мають свої автомобілі".
По п'ятницях в Еміратах вихідний день. До обіду заробітчани відсипаються, а опівдні масово висипають на міські пляжі – особливо на платний парк-пляж Аль Мамзар, щоб покупатися та порозглядати туристок у бікіні.
Вихідці з країн СНД переважно працюють на ресепшн в готелях, а за пару років переходять екскурсоводами в туристичні фірми. Найуспішнішими із заробітчан вважаються ті, кому вдалося влаштуватися у якусь нафтогазову компанію. Дехто відкриває свій бізнес – на вулицях торгового району Дейра є чимало ресторанчиків слов'янської кухні та перукарень з російськими назвами.
Місцеві на людях носять виключно національний одяг, щоб підкреслити, що належать до привілейованого класу – усюди в магазинах, банках та кафе їх обслуговують першими. Чоловіки одягають довгі до п'ят білі сорочки-гандури, на голову спеціальну шапочку, а вже на неї косинку-гутру, закріплену шнуром ігаль - він скручений у два кола у формі вісімки. Жінки вбрані у закрите чорне вбрання - абаю, щоб виглядали тільки кисті рук та обличчя, деякі закриваються аж до очей. Модниці носять дорогі шовкові абаї розшиті кристалами Сваровскі, а руки вкривають татуюванням з хни. Фотографувати арабських жінок без дозволу заборонено законом, це вважається образою і втручанням в особисте життя.
Улюблена розвага еміратців – перегони верблюдиць. Призом за перемогу бувають найновіші моделі джипів, спорткари або кілька кілограмів золота. Між еміратами Дубай та Абу-Дабі є спеціальна траса для тренування горбатих бігунів. На них садять автоматичний механічний пристрій в одязі хлопчика, щоб верблюдиця не лякалася. Позаду на авто їде господар, який керує приладом з пульта і підбадьорює тварину криками. Розповідають, що після смерті однієї верблюдиці-чемпіонки у газеті надрукували некролог – вона виграла для хазяїна цілий автопарк. Уздовж звичайних автомобільних трас тягнеться металева сітка, щоб верблюди не виходили на дорогу. Вони не люблять машини – удар копита легко пробиває дверцята.
До туристів місцеві ставляться терпляче. Якщо заблукаєте, не відмовлять показати дорогу - більшість вільно спілкується англійською. Для прогулянок містом краще обрати джинси або довгі брюки чи спідницю та блузу з рукавами - щоб прикрити плечі та коліна. У торгових центрах-молах трапляються написи – "будь ласка, не носіть образливий для нас одяг".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Турчанок у аквапарку краще не фотографувати, бо матимеш неприємності
З Дубаю туристам пропонують екскурсії до столиці еміратів Абу-Дабі та до міста Аль Айн – батьківщини першого правителя союзу - шейха Зайєда бін Султан аль-Нахіян.
Дорога до Абу-Дабі займає дві години. Границі еміратів розрізняють за кольором асфальту – у столиці він має рожевий відтінок. На центральній площі Аль Іттіхад з білого каменю звели пам'ятники величезним кофейнику, склянці для пахощів та гарматі.
В Абу-Дабі також знаходиться знаменита біла мечеть шейха Зайєда – 4-та за величиною у світі. Над килимом для неї працювало 1200 ткаль. Щоб зайти всередину, жінкам необхідно одягнути абаю та замотати голову чорною хусткою у гардеробній перед входом.
У місті Аль Айн показують колишній будинок шейха Зайєда та шатер, де він приймав британську королеву Єлизавету Другу. Дорогою завозять до оазису, де пропонують скуштувати свіжозібрані з пальми фініки, а потім прямуємо у найбільший на Близькому Сході зоопарк "Африка поруч" та на верблюжий ринок. Біля підніжжя гори Джебель-Хафіт можна покупатися у гарячих радонових джерелах. Нагорі розташовані резиденція шейха та президентський СПА-готель.
Цього року 2 грудня святкували 40-річчя від дня створення союзу Еміратів. Задля свята у Дубаї перейменували одну з найстарших вулиць міста Аль Діяфу – тепер вона називається вулиця 2-ого грудня. Нові вивіски почепили ще звечора.
3 
2164
Коментарі
7