Вінничанин 30-річний Сергій Дідик чотири місяці провів у джунглях французького округу Гвіана на півдні Бразилії. Там розташований піхотний полк Французького іноземного легіону, де Сергій служить.
— Полетіли туди з місією. Ловили золотошукачів-браконьєрів. Там повно золота в річці Амазонка та болотній зоні, — розповідає легіонер.
У колонії Гвіана розмовляють французькою. Адміністративний центр — місто Кайєнна.
— Вразили жінки. Усі в лосинах і майках. Мають тонкі талії, постійно танцюють. Не можуть постояти спокійно. Весь час у доброму настрої.
Містом їздить багато дорогих машин — останні моделі БМВ, "ауді", "мазератті".
— Але вони всі гнилі, кожна іржава. Бо там підвищена вологість. Тому і будинки зводять невисокі. Ті також гнилі. На голову звідусюди сиплеться штукатурка. Ремонтів ніхто не робить.
Місцеві отримують зарплатню на рівні французів. Мають такі ж соціальні пільги. Живуть за рахунок продажу золота. Ціни на прикраси починаються від 100 євро.
— Своїх підприємств не мають. Усе привозне. Сигарети переправляють контрабандою з сусідньої республіки Сурінам.
До Гвіани їздить мало туристів. Ніч у тризірковому готелі коштує від 70 до 100 євро. Їжа в ресторанах теж дорога. Пропонують екскурсії до мавпячого острова та водоспаду із метеликами, подорож джунглями.
— Один день обійдеться в 100 євро. Сподобався водоспад із бабочками. Вони там по 20 сантиметрів. Таких різнокольорових у житті не бачив. Блакитні, чорно-білі, зелені, червоно-чорні. А одна блискуча червона з голубими краями. На мавпячому острові мавпи з рук їдять. І більше нічого цікавого, розвалини якісь.
За 40 км від міста Маріпасула живуть туземці. Ходять голі. Жінки прикриті лише невеликими ганчірками спереду та ззаду. Живуть у халупах, курять траву.
— Нічого більше не роблять. Тільки стріляють із луків. Ананаси там ростуть, як на городі в селі картошка. Ще багато папаї. Манго в кожного в дворі. Плодоносять круглий рік.
2 
1
Коментарі