— Доки гостювала у знайомих у Німеччині, сходила у музей брехні, — розповідає киянка 25-річна Тетяна Семенюк. — Живуть друзі у невеличкому місті Кюрітц, земля Бранденбурґ. Музей брехні — їхня гордість. Туристам завжди радять туди сходити, то й мені цікаво стало. Люди звикли, що у музеях завжди виставляють справжні речі. А тут пишаються, що всюди підробки.
На вході напис: "Не вірте очам своїм". Усередині розвішані таблички — "це неправда" і "нам не варто вірити".
Гостей зустрічає директор Райнхард Цабка. Кожного пригощає "чарівним напоєм, який виконує всі бажання, якщо загадати". Наливає у чашку звичайного зеленого чаю. Пропонує скуштувати торта із біло-коричневим кремом.
— Потім стає зрозуміло, що ласощі — пластмасові. Директор розповідав, частину експонатів для музею взяв у правнучки барона Мюнхгаузена. Думаю, це теж брехня. Заклад схожий на середньовічний замок. Але дуже маленький, на горищі, скоріш за все, зберігають старі речі. Загалом у музеї 10 кімнат, у кожній щось незвичайне. У сейфі є мочка вуха художника Ван Ґоґа, яку той відрізав собі після сварки з другом Полем Ґоґеном.
Показували мітлу, яку нібито загубила стара відьма. Постійно крутиться, бо хоче злетіти. Поряд швабра, якою колись мив підлогу батько Сталіна. Під стелею висить радіо з корабля "Титанік". З нього лунають крики пасажирів, які тонуть.
— Найбільше сподобався килим-літак. Він займає майже увесь зал. Ніби висить у повітрі за кілька сантиметрів від підлоги. Під ним, мабуть, поставили вентилятор, бахрома постійно ворушиться.
3 
1
Коментарі