На Прикарпатті в більшості сіл є замок
Андрій та Лариса Сергієнки, подружжя з Києва, цього року мандрували польським Прикарпаттям. За чотири дні відвідали три міста, два палаци, три музеї та дамбу.
— Раніше часто їздили в Крим, — згадує Андрій, 34 роки. — Зараз це недоступно. Вирішили поїхати в гори. Були в Карпатах українських, а тепер захотіли подивитися польські. Європа вражає кількістю старовинних замків. На Прикарпатті ледь не в кожному селі є замок.
Каже, склали маршрут за допомогою сайта польського міністерства туризму.
— Їхали машиною, тому змогли охопити більшу територію. Перетнули кордон, і менш ніж за годину були в Перемишлі. По дорозі заїхали в дендропарк "Арборетум" містечка Болєстрашиці. Вхід для дорослих коштує 7 злотих, екскурсія — 50. Вразило, як усе продумано для незрячих, людей на візках. Дивовижний ландшафтний дизайн. На озерах — багато водяних лілій різних кольорів та розмірів.
Після екскурсії прогулялися містом. Потім відвідали замок в Красичині. Це велична білосніжна споруда, поруч у парку є дерево, що виконує бажання.
— На першу ніч зупинялися в готелі "Арламув", — продовжує чоловік. — Це таке собі польське "Межигір'я", колишні мисливські угіддя партійної еліти. Після повалення комуністичного режиму комплекс передали сільській раді, яка продала його під готель. Під час повстання 1981-го тут був ув'язнений Лех Валенса. Він і тепер навідується, живе в президентському номері. Приїжджають у готель сім'ї з дітьми.
Наступного дня родина побувала на Солінському озері. Водосховище було створене для дамби електростанції.
— Відвідати дамбу коштує 9 злотих. Її не можна фотографувати, бо це стратегічний об'єкт, — говорить Андрій. — До механізмів нас теж не пустили. Озеро дуже велике. Не купалися, бо було холодно. Найняли катер, за півтори години нам показали основну частину водойми. Власник човна розповів, що риба там виростає до 100 кілограмів. Глибина — 45 метрів. Щоб створити озеро, затопили 6 сіл. Декого з місцевих переселили на берег, де земля зараз коштує великі гроші.
Опісля подружжя поїхало в Чарне, невелике гірське село. Оселилися там у тризірковому "Перлі Бесчадув". Має басейни і сауни.
— Наступного дня відвідали містечко Санок. Там найбільше сподобалося "Галицьке місто", де відтворене життя Прикарпаття, Бойківщини, Лемківщини. Чимось нагадує музей у Пирогові. Квиток коштує 12 злотих. Там ще є механізми, за допомогою яких добували нафту. На Галичині першими у світі почали її промисловий видобуток. У замку в Саноку оглянули експозицію ікон, а також виставку відомого художника, графіка, фотографа Здислава Бексинського. Квиток — 5 злотих.
Того ж дня родина встигла потрапити в Кросно. Місто відоме підприємствами з виробництва скла.
— "Музей скла" дуже високотехнологічний. Квиток — 18 злотих. Я видув щось для вжитку непридатне. За це мені дали скляну медаль.
Потім поїхали до міста Жешув. Це бізнес-центр Прикарпаття, столиця воєводства. Зупинилися в чотиризірковому готелі. Наступного дня відвідали музей "Підземний Жешув". Він створений в підвалах крамниць із XV ст., що мають до п'яти поверхів углиб. Там відновлено 36 коридорів. Вхід коштує 6 злотих.
— Намагалися спілкуватися польською, — згадує мандрівку 31-річна Лариса. — Я її вивчала в університеті. У музеях багато написів українською. Кухня польського Прикарпаття перегукується з нашою. Є гречаники, вареники, які поляки називають пирогами, голубці. Особливість — дуже багато супів.
Завершили подорож у замку Потоцьких у місті Ланцут.
— У замку немає жодних табличок, — каже жінка. — Гід розповіла, що у відвідувачів має виникнути враження, що Потоцькі запросили їх у гості. На трьох поверхах повністю збережений інтер'єр. Замок — цілий комплекс: є оранжерея, стайня, каретний дім.
3 
1
Коментарі