24 листопада 2004 року, у розпал помаранчевої революції, донецький "Шахтар" грав матч групового турніру Ліги чемпіонів проти італійського "Мілана". Підопічні Мірчі Луческу програли 0:4. На зустріч гірники вийшли у незвичній для себе білій формі. Подейкували, що донецька команда свідомо відмовилася від основного комплекту форми, помаранчевого, і одяглася у білий.
— Дурниці, — стверджує у розмові з кореспондентом "ГПУ" учасник того поєдинку форвард "Шахтаря" Андрій Воробей, 28 років. — А виступали у запасній формі, бо були гостями того поєдинку. Помаранчевий колір — наш рідний, і ніякі політичні катаклізми цього не змінять.
Воробей зізнається, що у політиці нічого не розуміє.
— Так, цікавлюся, як звичайний громадянин. І до Майдану дворічної давнини ставився спокійно. Ну, вийшли люди висловити свою позицію. Ніякої напруженості у роздягальні "Шахтаря" не було. Переживали трохи за вибори, але не більше. На полі це не відображалося ніяк. Ми професіонали і займалися своєю справою. Окрім того, за "Шахтар" і нині, і тоді виступало багато легіонерів. Їх українські вибори абсолютно не цікавили.
Питаю Воробея, за кого він голосував.
— Секрет, — відповідає нападаючий. — Він залишиться зі мною.
Англійці підходили і цікавилися: як там ваша революція?
За день до поєдинку "Мілан"–"Шахтар" у Києві місцеві динамівці приймали італійську "Рому". Через напружену політичну ситуацію в Україні римляни розмірковували над тим, щоб зіграти на нейтральному полі.
— Було таке, — пригадує президент київського клубу Ігор Суркіс, 48 років. — Перед матчем говорили, що Суркіс не дозволить проходити на стадіон людям з помаранчевою символікою, накаже прибрати всі палатки. Дурниці. Я ніколи не займався політикою, тільки футболом. І за "Динамо", яке перемогло того вечора, уболівали і помаранчеві, і біло-блакитні.
Нинішній форвард "Динамо" Сергій Ребров, 32 роки, у період Майдану виступав за англійський "Вест Хем". Він прилетів з Лондона, щоб підтримати помаранчевий табір.
— Просто бачив вибір свого народу і приєднався до нього, — розповідає капітан "Динамо". — Знав, як живуть в Україні, чув від батьків. І розумів: потрібні зміни. Розуміли це і в Англії. Знайомі тоді підходили, цікавилися: як там ваша революція?
Ребров каже, що у своєму виборі не розчарувався.
— Те, що помаранчева команда "розкололася", не може затьмарити унікальний факт єднання українського народу.
Підтримали Реброва нинішній тренер "Динамо" Олег Лужний та брати Клички.
А наставник футбольної збірної України Олег Блохін опинився в іншому таборі. 17 листопада 2004 року, перед другим туром виборів, вітчизняна національна команда у виїзному матчі відбірного турніру Кубка світу розгромила турків — 3:0. Блохін присвятив перемогу тодішньому кандидатові в президенти Вікторові Януковичу. Приєдналися до нього й олімпійські чемпіони плавчиня Яна Клочкова та борець Ельбрус Тедеєв. Відверто агітував народ голосувати за Януковича майбутній володар "Золотого м"яча" Андрій Шевченко. Після цього на стадіоні "Джузеппе Меацца" у Мілані на згаданому поєдинку "Мілан"–"Шахтар" італійські уболівальники розгорнули плакат: "Шева, твій вибір змусив плакати твій народ!"
Зараз Шевченко постійно підкреслює, що політика його не цікавить.















Коментарі