"У моїй категорії з"явилося чимало сильних молодих борців"

 

Кращий український борець вільного стилю Василь Федоришин, 29 років, у середині липня переміг у ваговій категорії до 60 кг на турнірі серії "Золотий гран-прі" в Баку, столиці Азербайджану. Називає цей успіх лише тренуванням перед першістю світу, яка стартує 6 вересня у Москві.

— Не скажу, що їхав у Баку виключно за перемогою, — каже борець. — Радше хотів перевірити свої сили за півтора місяця до старту чемпіонату світу. Мені бракувало змагальної практики, адже востаннє виходив на килим ще в квітні, коли здобув "бронзу" на чемпіонаті Європи. Крім того, турбує травмоване плече. Але я знав, що користь від участі в гран-прі буде лише тоді, якщо боротимуся на повну силу. Також побачив силу моїх основних суперників. Зрештою, зіграла свою роль і матеріальна мотивація (за перемогу в турнірі "Золотий гран-прі" борці отримують $10 тис. — "ГПУ").

Кого із суперників побоюєтеся перед чемпіонатом світу?

— На турнір у Баку не приїхав чемпіон світу росіянин Бесик Кудухов і "срібний" призер Зелімхан Гусейнов з Азербайджану. Не було й іранця Сайда Мохаммаді, якого я переміг у сутичці за "бронзу". Це мої головні суперники. А серед тих, із ким зустрічався в Баку, відзначу опонента у фінальній зустрічі — американця Шоуна Банча. Він надзвичайно міцний і спритний, як і більшість темношкірих борців. Має довгі руки, наче орангутанг. Банча важко впіймати захватом, бо він багато рухається. Я мав кілька нагод перемогти американця в основний час, але він постійно вислизав. Тому поборов його в обох періодах лише після обов"язкових клінчів. Гадаю, Банч претендуватиме на нагороди чемпіонату.

Не хочу зайвий раз виснажувати організм, зганяючи вагу

Є ще японці Соґо Маеда і Хироюкі Ода. Останній підкорився мені у фіналі гран-прі Яругіна в Росії в січні. Не варто забувати про грузинів Малхаза Кордіані та Малхаза Заркуа та досвідченого узбека Дільшода Мансурова. Взагалі у моїй категорії з"явилося чимало сильних молодих борців. Налаштовуватися треба навіть на азербайджанця Хайбуллу Шаалова. Здолати його в Баку мені вдалося лише своїм улюбленим кидком "кочергою".

Українські борці Юрій Баландюк та Євген Хавелов нарікають, що ви закриваєте їм шлях на чемпіонати.

— Дивно чути такі висловлювання, адже ми спарингуємо на всіх тренувальних зборах. Я ні від кого не ховаюся, не обираю собі опонентів. Нехай хлопці візьмуть бодай бал в одній із численних тренувальних сутичок зі мною, а вже тоді про щось говорять. Виступив би я на недавньому чемпіонаті України, переміг би їх — і що? В якому стані я поїхав би в Баку? Гадаю, тренери збірної чинять правильно, що не перевантажують лідерів сутичками.

Одного лише літнього старту вистачить, щоб ліквідувати дефіцит змагальної практики?

— Про це слід порадитися з наставником збірної Русланом Савлоховим. Тепер у нас збір в Алушті. Подивимося, можливо, є сенс з"їздити 6–8 серпня на меморіал Ціолковського в польську Спалу. Зрештою, якщо й поїду туди, то виступатиму в категорії до 66 кілограмів. Не хочу зайвий раз виснажувати організм, зганяючи вагу.

×