Українка Вікторія Терещук, 29 років, стала чемпіонкою світу із сучасного п'ятиборства. Змагання минулої суботи відбулися в Москві.
За роки незалежності це — перший чемпіонський титул світового масштабу для українських п'ятиборців. 1971 року чемпіоном планети ставав Борис Онищенко, а з 1973-го по 1975-й і 1978 року — Павло Ледньов.
Вікторія Терещук їхала до Москви, маючи за плечима дві нагороди світового ґатунку — "срібло" світової першості 2006-го і "бронзу" Олімпіади-2008. У російській столиці українка ставала чемпіонкою Європи 2008 року.
Найцікавіше, що до фіналу змагань жінок луганчанка могла й не пробитися. Після перших двох видів кваліфікації вона посідала 20-те місце: боротьбу за медалі продовжували 18 учасниць. Зрештою, на дистанції "комбайну", де як у біатлоні суперниці бігають і стріляють, тільки за стрільбу рахують не штрафні кола, а очки, українка виправила ситуацію.
Фінал для Вікторії Терещук теж розпочався непереконливо. Фехтування ніколи не було її сильним боком. Та все ж, 19 поразок при 16 перемогах — мабуть, не те, на що вона розраховувала. Як наслідок — 784 очки, 18-те місце. Але в плаванні луганка виправила ситуацію. Пропливши 200 м за рекордні для себе 2 хв. 13,34 с, Вікторія продемонструвала сьомий результат. У конкурі — кінних змаганнях — спортсменка мала в пасиві лише 40 штрафних очок, що вважають непоганим результатом. Таким чином, перед "комбайном" Вікторія була десятою зі стартовим хвилинним відставанням від лідера — угорки Саролти Ковач.
Після першої стрільби Вікторія Терещук перемістилася на восьму позицію, після другої — була вже за крок від п'єдесталу, а на останнє коло вийшла другою із 13-секундним відставанням від угорської спортсменки. На останньому кілометрі Вікторія була нестримною. Вона досить швидко втекла від майбутньої бронзової призерки Лаури Асадаускайте з Литви, а на фініш прийшла, не відчуваючи найменшої конкуренції з боку володарки "срібла" Саролти Ковач.
Коментарі