Сім років тому Сергій Карякін став наймолодшим гросмейстером в історії шахів. У січні 2009-го 19-річний кримчанин уперше в кар"єрі виграв супертурнір у голландському Вейк-ан-Зеє. У телефонній розмові з кореспондентом "ГПУ" Карякін запевняє, що то лише початок його переможного шляху.
Сергію, другу половину турніру ви провели не надто стабільно. Яскраві перемоги чергувалися з прикрими поразками. Чому?
— На мій погляд, стабільність на цьому турнірі мені була притаманна. Так, програв дві партії, але поступився в них сильним суперникам — Василеві Іванчуку і Гаті Камському. Вони просто діяли проти мене досить агресивно. Визнаю, переграли мене. Але в цьому немає нічого страшного — без поразок у такому турнірі не обійтися.
Шахісти, що перемогли вас — представники старої школи, котрі виступали ще у 80–90-х. А взагалі, вам складніше грати з такими "зубрами" чи з однолітками, що сповідують динамічніший ігровий стиль?
— Мабуть, складніше грати з тим поколінням, що старше. У них більше досвіду. Мені є чому в них повчитися.
Кажуть, головна відмінність між молодими шахістами і "стариками" в тому, що останні схильні діяти найперше творчо. Це правда?
— Частково так і є, адже в 70–80-х, коли вони починали грати, шахи ще не були так тісно пов"язані з комп"ютером. У СРСР можливості використовувати електронні програми не існувало зовсім. Утім, у сучасних шахах виключно творча манера вже не дає результату. Тому той же Іванчук вимушений був перебудовуватися на сучасний зразок, став більш універсальним. Думаю, серед сучасних гросмейстерів немає таких, хто під час підготовки зовсім не використовує комп"ютер.
Комп"ютер у вашій підготовці відіграє ключову роль?
— Мабуть, так. Це невід"ємна частина моєї професії. За допомогою комп"ютера я аналізую свої партії і своїх суперників. Якщо я не буду цього робити, то автоматично дам дуже велику фору опонентам. Особливо сильно комп"ютер допомагає в аналізі дебютів.
Іванчук вимушений був перебудовуватися на сучасний зразок
Граєте проти комп"ютера?
— 2004 року я брав участь у матчевій зустрічі людей із машинами. "Людство" в тому поєдинку, окрім мене, представляли Руслан Пономарьов і Веселин Топалов. Я був єдиним, хто виграв у найсильнішого на той момент у світі "шахового" комп"ютера "Діп Джуніор" одну партію. Мабуть, допомогло моє постійне "спілкування" з машиною. Мені здавалося, що вивчив її ходи. Правда, на справі все виявилося не так просто. Адже за винятком однієї виграної, решту партій машині я програв.
Чи правда, що найвідоміший український шахіст Василь Іванчук особливо мотивований на поєдинки зі співвітчизниками?
— Таке враження, що дійсно так і є. Якщо в попередніх партіях турніру у Вейк-ан-Зеє Василь Михайлович був не настільки переконливим, то в зустрічі зі мною він діяв гостро і сильно.
Після багатогодинної розумової роботи сон у Сергія Карякіна міцний?
— Я б сказав, що навіть занадто, — усміхається. — Під час змагань сплю дуже довго. Коли просинаюся, намагаюся більше гуляти. Щоб голова постійно була свіжішою. П"ю чай, алкоголю не вживаю.
Подорожувати любите?
— Подорожі через мою професію вже стали стилем життя, наїздився вдосталь. Тому у вільний від змагань час намагаюся бути вдома, у Сімферополі. Найбільше подобається відвідувати теплі країни — Мексику, Малайзію, Домініканську Республіку. Новий рік я зустрічав в Арабських Еміратах, куди вирушив на один із командних турнірів. Там ми зайняли перше місце. Повернувся додому 3 січня.
Коментарі