Матч збірних України та Австрії став першим на збудованому до Євро-2012 стадіоні "Арена Львів". Квитки продавали по 20–150 грн. 6 тис., які надійшли у вільний продаж, розкупили за день. Україна перемогла — 2:1.
За 1,5 год. до матчу чекаю автобус на вул. Княгині Ольги. Знайомлюся із двома студентками-філологами — Катериною та Оленою. Вони розповідають, що на футбол ідуть уперше в житті.
— Наша подруга Юля працює в департаменті Євро-2012 перекладачем, — говорить Катерина. — Їм квитки безкоштовно дали — майже по центру поля, верхній ярус. Юля вчора водила представників УЄФА по стадіону. Ті дивилися на розкидану навколо плитку і розводили руками. А наші спокійно казали: "До завтра все буде зроблено".
Усі автобуси заповнені, деякі навіть не зупиняються. Раптом навпроти зупинки пригальмовує приміська маршрутка Львів–Східниця.
— Кому на стадіон? — із дверей виглядає хлопець у синій спортивній куртці. — Налітай!
Дорога забирає 40 хв. Від зупинки до стадіону — ще 20 хв. ходу. Дорогою нам двічі пропонують придбати квитки за 70 грн — ті, які номінально коштують 20 грн. Уздовж тротуару вишикувалися з десяток бабусь — продають соняшникове насіння в пачках. Катерина купує велику упаковку за 10 грн.
За 100 м від арени — перший пропускний пункт. Міліціонери просять показати квитки та відкрити сумки. У Катерини відбирають насіння. На вході до стадіону невелика тиснява, але до турнікетів проходимо без черги. Протискаюся через вузький прохід. Доки волонтери оглядають сумки дівчат, проходжу, навіть не показавши свій квиток.
— А що буде, якщо хтось не зможе пролізти через турнікет? — запитую волонтера у жовтій куртці та кепці.
— Не знаю навіть, — знизує плечима. — Поки що таких не зустрічали.
Прощаюся з дівчатами і йду на свій сектор. Він за північними воротами, верхній ярус. Внизу розмістилися найактивніші фанати.
— Анатолій, — знайомиться зі мною чоловік, років 40, який сидить поруч. — Приїхав з Борислава. Ех-х-х-х, ну, нарешті і ми до нормальних стадіонів дожилися. Пам'ятаю, 15 років тому їздили до Львова на матч "Карпат" з "Динамо". Жалюгідне видовище було. Стадіон порожній, лавки прогнилі, ще й суддя "Динамо" тягнув усю гру. А зараз — красота. Боявся, що з-за воріт нічого видно не буде. А тут видимість краща, ніж на "совкових" стадіонах з віп-ложі.
Перед початком матчу ведучий пропонує подякувати будівельникам, які за рік звели стадіон. Присутні плескають стоячи. Щойно починається матч, фанати вигукують "карпатівську" кричалку:
— Хто не скаче, той москаль — гей, гей!
Увесь стадіон підривається на ноги. Чоловіки із заднього ряду стукають Анатолія по плечу.
— Сядь, дай футбол подивитися! Зараз ще резонанс наступить — полетимо вниз, як груші з дерева.
— Я прийшов на футбол, а не в театр! Заплатив свої гроші, тому сидіти на місці не буду. Героя-я-ям слава-а-а-а! — відповідає на традиційну перекличку фанатів "Слава Україні!".
Отримую СМС від дівчат: "Ми пересіли в нижній сектор. Тут страшно, усі стрибають, трибуни вібрують". Показую повідомлення Анатолію. Той сміється.
— Я коли вперше на "Олімпійський" в Києві попав, до кінця матчу не досидів. "Динамо" з "Ювентусом" грало, сто тисяч народу зібралися. Думаю, ну його в пєнь. В країні бардак, хто зна, коли вони ті трибуни на міцність перевіряли, ще заваляться.
У перерві протискуюся до фаст-фуду. Вони майже біля кожного сектору. У черзі стою близько 3 хв. Прошу каву за 8 грн.
— У нас апарат для кави зламався, — виправдовується продавщиця. — Візьміть гаряче пиво. Воно як глінтвейн, з корицею і лимоном. Коштує 20 гривень, на 5 дорожче від звичайного.
За 5 хв. до закінчення матчу на табло — 1:1. Фанати починають співати гімн України, підхоплює весь стадіон. Уболівальники не зважають навіть на те, що збірна створює небезпечний момент — усі стоять і співають. За 2 хв. Марко Девич забиває вирішальний м'яч.
— Оце я розумію! — Анатолій обіймає чоловіка, з яким годину тому сварився. — Де вони ще таку підтримку будуть мати? В Донецьку, де півстадіону на збірну зібрати не можуть? Чи в Києві, де від поля до трибун 15 метрів? Треба, щоб Суркіс терміново міняв розклад Євро-2012. Збірна України мусить грати у Львові!
5 
1
Коментарі
4