
Леонід Буряк, 52 роки, став головним тренером київського "Динамо" у червні минулого року. Його перебування на цій посаді виявилося дуже короткочасним.
На початку серпня "Динамо" не змогло обіграти швейцарський "Тюн" у першому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів і "вилетіло" із єврокубків. Після цього президент клубу Ігор Суркіс запропонував одному з найкращих в історії радянського футболу півзахисників обжите місце спортивного директора "Динамо".
Поразка від "Тюна" сильно вдарила по вашій тренерській репутації?
— Пережити її було непросто. Від київського "Динамо" всі очікують тільки виграшних матчів. Керівництву клубу та його уболівальникам важко змиритися з незадовільними результатами. Але без поразок не буває перемог. Фіаско від "Тюна" змусило деяких гравців переосмислити своє ставлення до професійних обов"язків. Власне, я і домагався цього.
Президент "Динамо" Ігор Суркіс сказав, що влітку Буряку просто не пощастило. Мовляв, ви стали заручником несприятливих обставин. Це так?
— Більшою мірою. Я очолив "Динамо" у непростий момент.
І не жалкуєте?
— Ніколи ні за чим не жалкую. Що зроблено, те зроблено. У будь-якому разі це був новий досвід. Далеко не кожному вдається очолити цей славетний клуб. Як і збірну України. Я пишаюся тим, що тренував обидві ці команди.
Я очолив "Динамо" у непростий момент
Не досяг результату? Всяке буває. Інколи не щастить. "Тюн" ми зобов"язані були "проходити". У домашньому матчі не реалізували безліч моментів. Та й у Берні не сказав би, що програли заслужено. До того, як пропустили гол, кілька разів могли самі відзначитися. Шацьких не забив на самому початку зустрічі. Якби влучив у ворота, пішла б зовсім інша гра.
Вас багато критикували за вибір стартового складу на матч у Берні. На полі не з"явився Сергій Ребров, зате грав Чеснаускіс, який зараз перебуває у другій динамівській команді. Це була помилка?
— Коли результат уже відомий, можна говорити все що завгодно. То був мій вибір. Я його зробив, відштовхуючись від певної інформації. У Реброва, до речі, травма була... Повторюсь: поразка від "Тюна" — це збіг обставин.
Ви легко прийняли повторну пропозицію Ігоря Суркіса стати спортивним директором клубу?
— Так. Я — динамівець і вважаю за честь працювати у рідному клубі. Тут зібрані професіонали, це приємно.
У чому полягають ваші нинішні обов"язки?
— Селекційна робота, здебільшого.
У Буряка двоє дітей: 30-річний Андрій — дипломат, 26-річна Оксана — балерина
Наскільки відомо, "Динамо" потрібен опорний півзахисник.
— Шукаємо. По всьому світу.
Є кандидатури?
— Вони завжди є. Але про щось конкретне зараз говорити зарано. Ще маємо час, щоб зупинитися на оптимальному варіанті.
У тренувальний процес зараз не втручаєтеся?
— Навіщо? У команди є тренер. Визначення напряму роботи — це прерогатива Дем"яненка.
Які у вас з ним стосунки?
— Робочі. Кожен із нас займається своєю справою.
Чим пояснюєте прогрес "Динамо" восени 2005-го?
— Потенціал команда завжди мала і зараз потроху почала його реалізовувати. До того ж із гірких уроків недавнього минулого були зроблені правильні висновки.
У розмові Буряк такий же, яким був на футбольному полі — інтелігентний до дрібниць.
Він одружений на спортсменці: Жанна Васюра — чемпіонка світу з художньої гімнастики. Мають двох дітей. 30-річний син Андрій — дипломат, 26-річна донька Оксана — балерина, живе у Німеччині.
Коментарі