Збірна України зіграла вересневі матчі відбору до Кубка світу проти Казахстану (2:2), Франції (1:1) та провела контрольний поєдинок проти Чехії (1:1). Ці ігри стали дебютними для 64-річного Олександра Петракова як головного тренера національної команди.
У тактичному плані вона перейшла на три центральні захисники. Це базова побудова гри нового тренера, яка не зовсім відповідає кадровому потенціалу. Великого вибору центральних захисників немає. Жоден український клуб не грає за такою схемою. Виникли проблеми в центральних півзахисників. Їх достатньо. Тепер не кожному знайдеться місце на полі.
Петраков максимально спростив гру. Команда не женеться за контролем м'яча, а намагається діяти завдяки великому об'єму бігової роботи, довгим передачам і силовому футболу. В лідерів клубу виникли проблеми через це. Андрій Ярмоленко фізично витримує понад годину. Олександр Зінченко не звичний до подібного стилю, а Русланові Малиновському немає місця в тактичних побудовах.
Тренеру збірної слід зрозуміти, що він має виходити не зі свого бачення гри, а з кадрових можливостей команди. Повинен не змушувати підопічних грати у своє бачення, а шукати баланс між власними ігровими ідеями та можливостями гравців. Інакше й далі виникатимуть абсурдні ситуації, коли Едуард Соболь чи Олександр Зубков грають не на своїх позиціях. Користі від цього небагато.
Ігнорувати чи конфліктувати з лідерами команди тренер не може. Він не має авторитету, а склад — обмежений.
Після матчу проти Казахстану дісталося Олександрові Караваєву. Після Франції виліз конфлікт Петракова й Руслана Малиновського. Зайшов настільки далеко, що гравця немає у списку викликаних на жовтневі поєдинки. Якщо так буде далі, то про поїздку на Кубок світу можна забути. Гравці зіллють тренера.
Коментарі