У Чехії завершився чемпіонат Європи із пауерліфтингу. П'ятиразовий чемпіон світу з цього виду спорту, львів'янин 30-річний Іван Фрейдун не взяв участі у змаганнях. Готується до чемпіонату світу, який відбудеться у листопаді.
Хотіли їхати на чемпіонат Європи?
— Бажання було велике. Але старший тренер збірної України Сіражутдін Базаєв вирішив, що туди поїдуть спортсмени, які посіли другі місця на останньому чемпіонаті України. Він відбувся у лютому в Полтаві. Сказав, що найближчому резерву теж необхідний міжнародний досвід. А ми, переможці чемпіонату України, повинні готуватися до чемпіонату світу і вибороти путівки на Всесвітні ігри. Їх, як і Олімпійські, проводять раз на чотири роки.
Вистачає мотивації виграти чемпіонат світу вшосте?
— Не бракуватиме. Тим паче, що вперше виступатиму на міжнародному рівні у новій для себе ваговій категорії — до 105 кілограмів. Категорію до 100 кілограмів, у якій виступав дотепер, ліквідували. Треба знову встановлювати світові рекорди. Додаткових 5 кіло мені додають сили, бо можу більше їсти. Раніше перед змаганнями доводилося зганяти по 6–7 кілограмів.
Який ваш режим тренувань?
— За півроку до змагань займаюся кожного дня по два рази. Одне тренування триває від 2 до 3 годин.
Що травмуєте найчастіше?
— Інколи болить спина. Неправильно виконував жим лежачи і надірвав собі грудний м'яз. Тепер це дається взнаки. Велике навантаження йде на коліна. Часто відчуваю біль у плечах. Іноді перед змаганнями доводиться колоти знеболювальні.
Тяга, жим лежачи, присідання. Що найважче?
— Присідання. Тут, окрім сили, потрібна й чимала технічна база. Коліна постійно треба замотувати бинтами, щоб не травмувати. Жим лежачи простіше. Ліг на лавку, тобі подали штангу, по команді штовхнув її, і все. Тяга станова теж більш на силу. На кожен вид працюють різні групи м'язів. На жим — руки та груди, на присідання основне — ноги, на тягу — спина. Головне, щоб однаково добре робити всі вправи.
Пробували себе у важкій атлетиці? Все-таки олімпійський вид спорту.
— Я розпочинав з важкої атлетики. Навіть став чемпіоном України серед 16-річних. Але там забороняють накачувати м'язи. Коли жив в селі з батьками, багато працював фізично. Батько — тракторист. Я йому допомагав, піднімав різні тяжкості. Багато різних деталей від трактора було в нас на подвір'ї. З них зробив штанги, гирі. 1996-го поїхав навчатися до Львова у ПТУ №26. Там і пішов у зал. В мене були добрячі біцепси і плечовий пояс закачаний, а у важкій атлетиці потрібна гнучкість. Тренери мені порекомендували перейти на пауерліфтинг.
Наскільки прибутковим є пауерліфтинг?
— Поки що це не олімпійський вид спорту, тому великих грошей тут немає. За звання чемпіона України ти отримуєш медаль і грамоту. За "золото" в одному з видів на останньому чемпіонаті світу торік у Південній Африці платили по 500 доларів. А за золоту медаль абсолютного чемпіона за сумою трьох вправ я отримав 1000 доларів. Ще маю стипендію 2500 гривень за збірника України.
Як держава оцінила ваші здобутки?
— Займаюся пауерліфтингом 12 років. Найгостріше стояло житлове питання. Шість років дружина з двома дітьми жила у батьків у Старому Самборі, а я — у спортивному залі у Львові, де відразу й тренувався. Після того, як чотири рази виборов звання чемпіона світу, 2006-го влада виділила мені трикімнатну квартиру у Львові.
2 
1
Коментарі