— Зараз в Україні така ж погода, як у Португалії, — каже тренер донецького "Шахтаря" з фізпідготовки 42-річний Педру Морейра. З португальцем говоримо після тренування команди.
Фотограф просить Педру попозувати. Тренер терпляче виконує всі вказівки.
— Не люблю бути на видноті. Мені більше подобається працювати у тіні, — усміхається Морейра.
Кажуть, що титули виграють тренери з фізпідготовки та лікарі. Ви з цим згодні?
— Весь наш тренерський штаб працює разом задля перемог. Не можемо розділяти нашу роботу на окремі частин. У нас одна мета й амбіції. Зрозуміло, що в певних моментах роботи хтось бачить більше, ніж інший. На мені лежить розминка, початок тренування, підготовка до фізичних навантажень.
Як влаштована ваша робота у "Шахтарі"?
— Велику увагу приділяємо тактиці. Для нас вона найважливіша. Стараємося між тактичними моментами вставляти вправи з більшим фізичним навантаженням.
На початку сезону йде акцент саме на фізичну підготовку гравців. У цей момент ми трохи опускаємо тактику. Тим не менше, стараємося все це комбінувати, щоб футболісти були готові з самого початку сезону як фізично, так і тактично.
Важливіше швидше думати чи швидше бігати?
— Наша ідея полягає в тому, щоб усі гравці думали про одне й те саме в один час. Цього непросто досягти. Під час матчу виникає втома, з кожною хвилиною важче зосереджувати увагу. Тому намагаємося кожному футболісту вкласти в голову, що він повинен думати про певні речі в момент, коли це найбільше потрібно команді, незважаючи на фізичну втому.
Не стоїть питання, що треба більше бігати. Робити це потрібно правильно, у правильному місці і в правильний час. У матчі все взаємопов'язано. Якщо гравець має бути у певному місці у певний час, то, можливо, йому потрібно туди швидше добігти чи вище стрибнути.
Ми намагаємося це пов'язувати з найважливішим, що є у футболі. З тактикою.
Скільки часу на тренуванні ви працюєте з м'ячем?
— Завжди, коли це можливо. Намагаємося побудувати тренування так, щоб там був м'яч. Іноді це важко зробити. Є певна підготовка без м'яча. Або бачимо, що потрібно попрацювати над певною групою м'язів, де неможливо використати м'яч. Ще один варіант — хочемо попередити травми. Тоді також не використовуємо його.
Але оскільки працюємо у футбольній команді, то стараємося задіяти м'яч майже в будь-яку вправу, коли це можливо. Якщо ж це нереально, то нам треба визначити правильний час для роботи без нього. Навіть коли гравці качають прес, даємо їм м'яч у руки.
У "Шахтарі" ви проводите одне тренування на день. Є команди, які це роблять двічі. Яка різниця?
— Коли готуємося до сезону, теж проводимо по два тренування на день. Будь-якому тренеру важливо відчути момент, коли потрібно провести два тренування, а коли — ні.
Якщо подивимося на матчі "Шахтаря", то очевидно, що на полі гравці показують себе чудово. Нам важлива не кількість тренувань, а їхня інтенсивність.
Останні кілька років ми з Паулу Фонсекою (головний тренер "Шахтаря". — ГПУ) говоримо про те, що професійний футболіст живе не лише фізичними навантаженнями і з головою забитою тактичними побудовами. Також важливим є його особисте життя. Тому потрібно все організувати так, щоб допомогти гравцеві налаштуватися на роботу і врахувати час на фізичний і психологічний відпочинок, коли це потрібно.
Хто з гравців найстаранніший на тренуваннях?
— Я не виокремлюю футболістів. Але для мене немає жодних проблем індивідуально поговорити з гравцем, якщо він щось не так виконує.
Знаю, що вас цікавлять конкретні імена, але я можу перелічити всю команду. Відзначити когось одного в інтерв'ю — це те саме, що на тренуванні тицьнути в когось пальцем і сказати, що він — найкращий.
Коли спостерігаєш за вами під час тренування, то складається враження, що ви суворий тренер.
— Часто у вправах без м'яча гравцям потрібен якийсь додатковий стимул. Тому мені доводиться використовувати всю свою суворість.
У нас є певна рутинна робота під час розминки для гравців. Часто я повторюю одне й те саме. Вони перебувають на різних ділянках поля. Мені не завжди легко докричатися до всіх. Тому випрацював такий голос, щоб усі почули. Також не забувайте, що мені нелегко давати команди футболістам російською мовою. Тому і виходить, що я кричу так, що мене чують навіть на трибунах, — сміється.
Розкажіть детальніше про свої обов'язки під час матчу.
— Усі тренери зосереджують увагу на тому, що відбувається на полі. Наше завдання — це зібрати інформацію і донести її до головного тренера під час матчу чи в перерві гри, якщо він чи помічник Нуну Кампуш чогось не зауважать. Після поєдинку разом обговорюємо події на полі.
Також у кожного тренера є певне завдання. Мій найбільший фокус — це розминка кожного футболіста. На мені також лежить підготовка гравців, які можуть вийти на заміну. Якщо є відчуття, що той чи інший футболіст гратиме в матчі, то треба, щоб він повністю був готовий до цього. Потрібно дати їм стимул, щоб вони з повною інтенсивністю провели розминку.
У цьому сезоні у гравців "Шахтаря" було не так багато травм. Це теж результат вашої роботи?
— Без жодних сумнівів. Це характеристика і наших попередніх команд. У нас чудова співпраця з медичним штабом клубу. Якщо подивимося на травми, які були у гравців "Шахтаря", то нічого важкого не трапилося.
Хоча могли бути більші проблеми через велику кількість перельотів. Адже втома від них теж накопичується.
Ваш дебютний сезон в Україні вже завершується. Що вам подобається і що не подобається у нашому футболі?
— Сезон завершиться тільки тоді, коли ми виграємо два трофеї. Поки що нічого не закінчено. Я хотів би більше говорити про наш клуб, а не про інші команди. Ми проходимо через великі труднощі. Працюємо не так, як це відбувається у звичайній футбольній команді. Всі працівники клубу роблять усе, щоб ми правильно функціонували.
Ми хочемо принести щось нове в український футбол. Недавно наш головний тренер відвідав зібрання тренерів команд прем'єр-ліги. Всі наші дії і думки спрямовані на те, щоб допомогти українському футболу стати кращим.
Як вам живеться у Києві?
— Мені подобається тут. Хоча, нелегко бути далеко від сім'ї.
Ми приїжджали до Львова з "Брагою". Тому спочатку саме це місто уособлювало для нас Україну. Київ відрізняється. Місто стало для мене сюрпризом. Воно красиве й туристичне. Ми добре адаптувалися до життя в Україні. Навіть до холоду.
Перетинаєтеся з уболівальниками "Динамо" на вулиці?
— Ні. Мені навіть важко поговорити зі своїм консьєржем. До речі, він — фанат "Зорі". Я вже трохи змінюю його вболівальницькі симпатії.
П'ять років працює із Фонсекою
— Я почав працювати з Паулу п'ять років тому в клубі "Пасуш де Феррейра", — каже тренер донецького "Шахтаря" з фізпідготовки Педру Морейра. — З командою ми вийшли в Лігу чемпіонів. Коли ми вдруге прийшли в "Пасуш", то в нас сформувалася теперішня структура тренерського штабу. Фонсека — наш лідер. Він чує нашу думку й інтегрує її у план роботи. Це не завжди легко. Але ми завжди говоримо, що добре, що погано, а що можна покращити.
Коли ми прийшли у "Шахтар", то в наш штаб інтегрувалися Мігель Кардосо та Ігор Дуляй. У нас вийшло працювати разом. Це заслуга Фонсеки.
Мене тішить, що перед тим, як прийняти якесь важливе рішення, головний тренер завжди враховує нашу думку. Навіть якщо ми проти. Але не у випадку пропозиції від "Шахтаря". Ми з великим ентузіазмом прийняли цей виклик.
3 
1
Коментарі