У забуті вже радянські часи тотального дефіциту та порожніх магазинів народ жартував про те, що міністерство м'ясної промисловості у нас є, а м'яса в магазинах немає. Тепер м'яса у магазинах скільки завгодно. Навряд чи це сталося завдяки міністерству, якщо воно ще досі існує. Те ж саме із культурою і спортом. Вони розвиваються тепер цілком довільно за мінімальної участі держави. Хіба що хтось перший схопить і розтринькає бюджетні кошти.
Новий український президент забажав об'єднати три міністерства — культури, молоді та спорту, інформації — в одне. І тим самим ще раз показав свою кричущу некомпетентність. Тому що цим об'єднанням голова держави не нашкодить, як він напевно думає, неробам-бюрократам, а навпаки — допоможе. Тому що бюрократа хлібом не годуй — дай лише трохи реорганізуватися. Тому що реорганізація — це привід нічого не робити перший рік, бо не до того — реорганізацією займалися, другий рік — в усьому винні попередники, і третій рік — не дають коштів.
Це ми проходили на різних рівнях управління вже не один десяток років. Насправді нова влада, у тому разі, коли вона хоча б у чомусь буде тямити, має думати не над тим, як об'єднати міністерства чи навпаки. Слід узагалі визначитися, чи потрібні нам ці міністерства? У США, наприклад, немає ніякого Міністерства спорту, а спорт — на найвищому рівні. У Європі такі міністерства є, але трохи з іншими, ніж у нас, функціями.
Але, що б там урешті не вирішила влада, залишати Міністерство спорту чи не залишати, його функції все одно хтось виконуватиме. І ми все одно будемо мати чиновника, який відповідатиме за спорт і розпоряджатиметься виділеними на цей спорт із держбюджету коштами. Скільки буде тих коштів і хто їх витрачатиме? Зеленський його знає!
7 
1
Коментарі