У неділю збірна України з тенісу подолала латишів. Цей поєдинок відбувся в рамках Кубка Девіса — неофіційного командного чемпіонату світу. Цього року наші виступають у його першій лізі. Й, судячи з усього, керівників українського тенісу це цілком улаштовує.
Чи могла б тенісна збірна України боротися за найвищі місця у світі? Дуже навіть могла б. Так було у 1990-х. Тоді Андрій Медведєв, який входив до 20 найкращих тенісистів світу, практично самотужки вивів нашу команду в світовий чвертьфінал 1998 року. Це досягнення досі залишається для тенісної України найвищим. Хоча сьогоднішня збірна здатна на більше. Аби бути серед тих, хто безпосередньо виборює Кубок Девіса, українській команді треба небагато, лише залучити до своїх лав найкращого гравця — Олександра Долгополова, тепер 19-у ракетку світу.
Аби зрозуміти, що це таке, нагадаю, що латиш Ернест Ґулбіс, який двічі переміг в останньому матчі в українців, у світовому рейтингу 152-й. Виграв же він спочатку в Сергія Бубки, 174-те місце у рейтингу, а потім у Сергія Стаховського, 95-го. Доля ж поєдинку вирішилась у двобої 240-ї ракетки світу українця Іллі Марченка із 376-м у світовому рейтингу латишем Андісом Юшкою.
Однак Олександр Долгополов за Україну не грає. Причина — конфлікт тенісиста й національної федерації. Можете уявити собі щось подібне у футболі? Щоб той же Андрій Шевченко чимось не сподобався футбольній федерації й через це не виступав би за збірну країни? Скажете, що це неможливо, що ця організація на те й існує, щоб збирати під прапори національної команди всіх найсильніших.
Виходить, тенісна федерація України існує для чогось іншого. Тому що і колишній найкращий тенісист України Андрій Медведєв, і теперішній Олександр Долгополов досягли успіхів завдяки своїм батькам, а не ФТУ. То хто у такому разі має йти на поступки?
Поки що виступи тенісної команди України залежать виключно від особистих амбіцій керівників національної федерації. Для них амбіції, а не престиж українського спорту — на першому місці.
Якби Олександр Долгополов грав за збірну, ми вже за рік могли би побачити наших у компанії найкращих команд світу. Від часу останньої такої зустрічі, матчу Україна — Велика Британія у Києві, пішов уже 15-й рік.
Коментарі