Натрапив днями на список національних збірних, які беруть участь у змаганнях Кубка світу з біатлону. Він складався із двох колонок навпроти кожної країни. У першій — спортсмени, у другій — "офішл", тобто офіційні особи, які супроводжують спортсменів. Країни-лідери у першій колонці мають прізвищ у кілька разів більше, ніж у другій. Логічно: спортсменів і має бути більше. У нас же отих самих "офішл" було стільки ж, як і спортсменів. У загальному списку це особливо впадало в очі.
Бюрократи у спорті такі ж самі, як і всюди. Навіть колишні чемпіони, потрапляючи у їхнє середовище, швидко починають грати за звичними правилами. Як наслідок, серед людей, які супроводжуватимуть нашу олімпійську делегацію на зимові ігри до Турину, колишніх чемпіонів буде більше, ніж діючих. Ще й тому, що діючих у нас просто нема.
Колись ми іронічно посміхалися, коли на параді відкриття зимових Олімпійських ігор бачили делегацію африканської країни. Поруч із єдиним лижником чи ковзанярем крокували троє-четверо чоловіків із їхнього олімпійського комітету (тих самих "офішл"). І що з того, що лижник той ледь до фінішу добіжить. Зате країна — повноправний член міжнародної олімпійської сім"ї.
Колишніх чемпіонів буде більше, ніж діючих ще й тому, що діючих просто нема
Ми теж — повноправні учасники зимових Олімпійських ігор. Останніми роками все більше на парадах. І нічого, що на черговому етапі Кубка світу з того ж біатлону кращі з українських учасників загубилися у четвертому десятку. На кількість членів офіційної делегації це не впливає.
Сьогодні боротьба за місце у її складі значно гостріша, ніж за те, щоб виступити на Іграх. Дійшло до того, що половину олімпійців повеземо тільки, щоб ті набиралися досвіду.
Численні "офіційні делегації" були й у не такі ще давні радянські часи. Але за блиском медалей непристойна кількість бюрократів не була помітною і не дратувала. Не те, що зараз, коли медалей немає і не передбачаються.
2 
1
Коментарі