Поразка Андрія Котельника від Аміра Хана, а перед тим — Тараса Біденка від Дениса Бойцова й Олександра Дмитренка від Едді Чемберса, змусила замислитися над місцем українського професіонального боксу в світовій ієрархії та над подальшими його перспективами. Час, коли ми були третіми у світі за кількістю титулів після США і Мексики, минає.
Так, у надважкій вазі безроздільно домінують брати Клички, чемпіонами світу залишаються Сергій Дзінзірук і В"ячеслав Сенченко. Ми і надалі перебуваємо в когорті лідерів світового профі-боксу, ділячи почесне третє місце із Пуерто-Рико, Японією і Панамою. Але "золоте покоління" українського профі-боксу, до якого я відношу членів любительської збірної України середини-кінця 1990-х, потихеньку і непомітно зістарилося. Кличку-старшому — 38, Кличку-молодшому — 33, Дзінзіруку і Нужненку — по 33, Сидоренку — майже 33. Котельнику і Сенченку — по 31. Котельник, Нужненко і Сидоренко — вже "колишні". За два-три роки, за винятком хіба Володимира Кличка, усі вони будуть "екс".
Унікальне "золоте покоління". Семеро ставали чемпіонами світу серед професіоналів. Ще двоє — Юрій Бараш"ян і Віталій Ципко — впритул наближалися до титулів. Жоден із них не був чемпіоном світу серед любителів. Але треба дивитися на тих, хто замінить наших героїв, на нове покоління майбутніх чемпіонів.
За два-три роки чемпіоном світу залишиться тільки Володимир Кличко
Це насамперед олімпійський чемпіон Пекіна 21-річний Василь Ломаченко, який рано чи пізно перейде у профі. Він потенційно може стати кращим боксером-професіоналом незалежно від вагової категорії, українським Менні Пак"яо.
Є передумови здобути титули в кількох вагових категоріях в Ісмаїла Сіллаха, 24 роки. Надією у надважкій вазі є його одноліток В"ячеслав Глазков. Не забуватимемо і про молодих, але вже досвідчених професіоналів — 27-річних Олега Єфимовича й Олександа Дмитренка.
1 
1
Коментарі