На відкритому нещодавно "Олімпійському" стадіоні в Києві знову реконструкція. Закрили північний вхід, де щораз перед футболом утворювався натовп. Звісно, це можна було передбачити заздалегідь, але стадіон перебудовували так довго, що забули, як було до реконструкції.
Нагадаю, що прохід на кожен аншлаговий футбольний матч у столиці нагадував останні 20 років стихійне лихо. Переповнені станції метро, перекриті вулиці, тисячі міліціонерів по периметру арени й усередині, а крізь цей кордон із диким ревінням пробивається багатотисячний натовп. Ще тоді дивувавсь: як примудряються у Мадриді, Мілані чи Манчестері щотижня проводити футбольні матчі із мінімум 70 тис. глядачів так, що на житті міста це не позначається?
На жаль, після перебудови "Олімпійського" нічого не змінилося. Натовп так само штурмує входи на територію стадіону, як і 10, і 20, і 30 років тому. Зрозуміло, що подібне, хоч би як не хотілося про це думати, може статися і під час Євро-2012. Одне із двох: або юрба і штовханина біля входу, або перекриття всіх навколишніх кварталів із контролем вхідних квитків за півкілометра до арени.
А вирішення проблеми просте і майже не вимагає додаткових зусиль. Варто лише перенести перевірку квитків безпосередньо на стадіон. Щоб глядач міг вільно пройти навколо стадіону і зайти на свій сектор. Таким чином, воріт на арену стало б майже сотня, і ніхто б не йшов на чужий вхід. Так чинять уболівальники на більшості великих стадіонів світу.
Чому в нас не так? Чому ми боїмося підпустити людей до стадіону, влаштовуємо контроль на воротах за сотню метрів від нього? Чому огорожа винесена так далеко від арени й забирає у городян кілька гектарів території? Подумати над тим, щоб змінити порядок входу на стадіон, відмовившись від практики радянських та пострадянських часів, можна було ще до реконструкції споруди чи під час неї. І тепер ще не пізно це зробити. Та навряд чи так вирішать проблему. Бо в нас чомусь бояться тисяч футбольних глядачів. А вболівальники на таке ставлення відповідають відомо як.
2 
1
Коментарі