Середа, 28 лютого 2007 18:16

"Може приснитися результат наступного матчу"

 

Воротар львівських "Карпат" Андрій Тлумак, 27 років, у це міжсезоння підписав попередній контракт із харківським "Металістом". До закінчення терміну договору з галицьким клубом, а саме до 30 червня, він захищатиме ворота "Карпат". Останній збір команди у Туреччині Андрій пропустив через травму плеча.

— Плече практично залікував, — каже Тлумак. — Міг би вже працювати у звичному режимі.

У пресі повідомляють, що в Харкові тобі запропонували кращі умови.

— Це не цілком відповідає дійсності. Поки що не хочу про це говорити.

А чому вирішив змінити клуб?

— Інколи треба щось змінювати у житті. Дев"ять років в одній команді — це дуже багато.

Мабуть, не останню роль у переході до "Металіста" зіграло те, що його очолює Мирон Маркевич?

— Так. Мирон Богданович узяв мене у "Карпати" з друголігового "Газовика" з Комарно, довіряв мені. При ньому я став капітаном команди. За великим рахунком, я його не підводив. Надіюся й надалі не підвести.

Як футболісти "Карпат" сприйняли новину про твій перехід?

— Нормально. Дехто шкодує, бо доведеться розстатися. Але футбольне життя таке, що часто як розводить, так і зводить людей.

Ти не раз рятував команду, відбиваючи пенальті. Маєш якісь секрети?

— Є трішки. Перед тим як футболіст ставить м"яч на "точку", він зазвичай з-під лоба дивиться у якийсь кут. А це відсотків на 70, що він туди проб"є. Інколи буває відчуття, що зловлю пенальті. А от відчуття, що суперник не заб"є, немає.

2001 року Валерій Лобановський викликав тебе у національну збірну.

— Це пам"ятна подія. Ми тренувалися в Конча-Заспі і грали товариські матчі з першоліговими командами. Спілкувався з Лобановським. Він казав мені, щоб я працював над собою, що я перспективний воротар і їздитиму грати за молодіжну збірну.

Ми тоді отримали підвищені преміальні

Але пограти за "молодіжку" в офіційних матчах не довелося?

— Так, хоча їздив на три-чотири збори. Тренери більше довіряли Марущаку і Старцеву.

У тому ж році, кажуть, тебе запрошували в "Динамо".

— Розмови велися, але до конкретики не доходило. Підходив Михайло Михайлов (тодішній тренер воротарів "Динамо". — "ГПУ"). 2001 року мене кликали в "Шахтар". Розмовляв з Віктором Прокопенком. Це було після нічиєї 1:1 "Карпат" із "Динамо" в Києві. Але перехід не відбувся. Тоді почесним президентом "Карпат" став Петро Димінський і залишив мене в команді.

Не шкодуєш, що не перейшов у "Шахтар"?

— Такий шанс випадає раз у житті. Мій колишній партнер Богдан Шуст його використав і грає зараз у "Шахтарі". Що було б, якби я там опинився? Хто його знає.

Другу половину 2005 року ти перебував в оренді у запорізькому "Металурзі". Які враження від команди і від міста?

— Дуже хороші враження маю про ті п"ять місяців. Єдиний негатив — нечисте повітря в місті. А про В"ячеслава Грозного, який тоді тренував "Металург", можу сказати, що він — тренер з великої літери.

Колишній наставник "Карпат" Лев Броварський зізнався, що "Шахтар" свого часу стимулював "Карпати" на матчі з "Динамо".

— Ми тоді отримали підвищені преміальні. А від кого? Чи це наш клуб платив, чи "Шахтар", цього не знаю.

Чув, що перед поїздкою "Карпат" до Швеції на матч Кубка УЄФА проти "Гельсінборга" покійний Георгій Кірпа (тодішній начальник "Львівської залізниці", яка опікувалась "Карпатами". — "ГПУ") дав кожному членові делегації по тисячі доларів на... морозиво.

— Було таке, — сміється. — Не знаю, чи кожному по тисячі, бо нам видали конверти. У моєму була тисяча. Приємно отримати такий подарунок.

Рідні ходять на стадіон?

— Дружина із сином, якому чотири з половиною рочки, відвідують кожен домашній матч. Коли вони є на трибунах, краще себе почуваю.

А після матчу син коментує твою гру?

— Так, особливо коли мені вдається якийсь серйозний сейв. У Запоріжжі був цікавий випадок. Я тільки приїхав, тому перший матч іще не грав. Після гри Грозний затримав футболістів у роздягальні. А дружина з малим на холоді чекали мене. І він питає її: "Мамо, а чому тата так довго немає?" — "Та він миється" — "Від чого миється? Від лавочки?" — сміється.

Що частіше сниться — пропущені м"ячі чи відбиті?

— По-різному. Деколи перед іграми навіть результат присниться.

І він збувається?

— Відсотків на 40, — сміється.

Чи маєш іще нереалізовані мрії у футболі?

— Хочеться пограти за збірну України. А ще — у елітному закордонному клубі.

1979, 7 березня — народився у Львові
1985 — почав грати в футбол
2000 — дебютував у львівських "Карпатах"
2001 — одружився з Ольгою
2002 — народився син Юра
2005 — перебував у оренді в запорізькому "Металурзі"
2007 — підписав попередній контракт з харківським "Металістом"

Зараз ви читаєте новину «"Може приснитися результат наступного матчу"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі