Олег Базилевич із Валерієм Лобановським привели київське "Динамо" до першого міжнародного успіху — виграшу Кубка кубків та Суперкубка Європи-1975. Нині Базилевич очолює науково-дослідний центр "Динамо". 6 липня тренерові виповнюється 70 років. Кореспондент "ГПУ" зустрівся з ним.

Як плануєте відсвяткувати свій ювілей?

— 6 липня у столичному ресторані "Монако". Це історичне місце — Пейзажна алея. Із ним у мене пов"язано багато дитячих спогадів. Цей вечір я бажаю провести в колі людей, яких поважаю та люблю, тих, хто йшов зі мною по життєвому шляху. А наступного дня відбудеться зустріч у клубному офісі "Динамо".

Які враження залишила фінальна частина Євро-2008?

— Найсильніше — матч Нідерланди — Росія. Ефективний із точки зору організації групових атак. Вразила Росія. Гравці Хіддінка саме вийшли на пік функціональних можливостей. Євро — швидкий турнір, і все розрахувати важливо. Голландці цього зробити не зуміли.

20 років тому збірна СРСР під керівництвом Валерія Лобановського грала у фіналі Євро-1988. Можна порівняти ту команду й нинішню збірну Росії?

— У Лобановського був відпрацьованіший, узгодженіший пресинг, його команда оборонялася краще. Збірна ж Хіддінка пресингувала фрагментарно. А перехід від оборони до атаки схожий.

Завдяки чому Іспанія виграла Євро-2008?

— Іспанці показали найкращий рівень готовності й були найстабільнішими. Вони, як ніхто інший, взаємодіяли на швидкості.

Кого вважаєте найкращими гравцями в історії футболу?

— Пеле, Едуарда Стрельцова, Пушкаша, ді Стефано, Зідана. Та еталоном для футболіста ХХ століття залишається голландець Йохан Кройфф. Хотілося, щоб нинішнє покоління орієнтувалося на тих великих майстрів, які творили справжній футбол.

Як згадуєте свого наставника Віктора Маслова, що очолював київське "Динамо" у 1960-х?

— Йому було важко працювати в умовах "залізної завіси", не вистачало інформації. Але її дефіцит він компенсував інтуїцією.

Чому гравець Лобановський конфліктував із Масловим?

— Я не впевнений, що це можна назвати конфліктом. Лобановський грав ефектно, подовгу контролював м"яч, не даючи своїм партнерам прийняти участь в атаці. У Маслова на це було своє бачення. Лобановський, я, Каневський, Біба просто не зовсім вписувалися в його концепцію. Вважаю, що відмовитися від гравців такого рівня було помилкою.

Як розподіляли ваші обов"язки у тренерському тандемі з Лобановським?

— Ми були рівноправними партнерами, всі рішення приймали разом, втілюючи в життя наші спільні задуми та ідеї. Ми практично не розлучалися.

Еталоном футболіста ХХ століття був Йохан Кройфф

Детальніше про розмежування функцій тренерського тандему Лобановський—Базилевич розповідає захисник "Динамо" 1970-х Стефан Решко, 61 рік:

— Наставники одразу сказали нам, що вони рівні. І у тренувальному процесі це відчувалося — і Лобановський вказував, і Базилевич. Але Васильовича (Лобановського. — "ГПУ") ми боялися більше. Він і голос частіше підвищував. Кроси тренери із нами бігали: Лобановський завжди попереду, Базилевич — позаду. На настанові починав говорити Лобановський. Якщо вона тривала півгодини, то хвилин зо 20 ми чули Васильовича. А закінчував неодмінно Базилевич. Виняток один був: коли грали проти "Шахтаря". Тоді більше говорив Базилевич, бо він раніше працював у Донецьку.

1976 року футболісти київського "Динамо" вимагали відставки тренерів. Чому виник конфлікт? — запитую в Олега Базилевича.

— Причин багато, їх важко прокоментувати, у кожного своя правда. Ми з Лобановським досягли неймовірних результатів, але щоб не страждала справа, одному із нас довелося піти. На жаль, не всі можуть спокійно переносити успіх та перемоги інших. І зрозуміло, що з"являються ті, хто заздрять, недоброзичливці. Таке життя.

1979-го ви очолювали ташкентський "Пахтакор". У серпні того року команда летіла до Мінська й розбилася над Дніпропетровськом...

— Це величезна трагедія і для мене, і для тих молодих, привабливих, талановитих хлопців, у яких усе життя було попереду. Цей біль назавжди залишився в моєму серці.

1938, 6 липня — Олег Базилевич народився в Києві
1957 — став гравцем київського "Динамо"
1961 — завоював титул чемпіона СРСР
1966 — перейшов до одеського "Чорноморця"
1972 — головний тренер донецького "Шахтаря"
1974 — із Валерієм Лобановським очолив київське "Динамо"
1975 — виграв Кубок кубків та Суперкубок Європи, визнаний кращим тренером світу
1977–1980 — працював у мінському "Динамо" та ташкентському "Пахтакорі"
1993 — очолював збірну України
2002 — начальник команди "Динамо" (Київ)
2006, грудень — став директором науково-дослідного центру "Динамо"
Амплуа — правий крайній нападаючий. У чемпіонатах СРСР зіграв 228 матчів, забив 69 м"ячів, автор тисячного ювілейного голу "Динамо" (Київ). Кандидат педагогічних наук, заслужений тренер СРСР, заслужений тренер України

×