Хорват Єрко Леко, 25 років, перейшов до київського "Динамо" з табору загребських одноклубників 2002 року. Й одразу ж забронював місце у стартовому складі на позиції опорного півзахисника. Тоді команду тренував Олексій Михайличенко. Після того як "Динамо" очолив Йожеф Сабо, хорват дедалі частіше опинявся на лаві запасних. Не змінилася ситуація і з приходом Анатолія Дем"яненка. Мало того — за недисциплінованість — на футбольному полі і поза ним — Леко перевели до "Динамо-2", де він перебуває й нині.
— Наприкінці минулого тижня захворів, — каже Єрко. — Звернувся до медичної клініки "Борис". Поставили діагноз — отруєння. Так що зараз не можу навіть тренуватися.
31 серпня закінчується ваш контракт із "Динамо". Продовжувати його ви не збираєтеся. Чому?
— Мав бесіду з президентом клубу Ігорем Суркісом. Він справді запропонував підписати новий контракт. Але мене не влаштували умови. Я сказав, скільки хотів би заробляти. Цифра шокувала Суркіса. Він відповів, що клуб не може дозволити собі витрачати на мене такі гроші.
Можна конретніше?
— Суму я оприлюднити не можу. Не тому, що нам забороняють, а тому, що тоді б порушив певні етичні норми. Скажу лише, що погодився б і на гірші умови, якби мав місце в основному складі й отримував преміальні. А так... Якщо підпишу п"ятирічну угоду, то належатиму "Динамо" до 30 років. І отримуватиму не такі вже й великі гроші. А у 30 кар"єра футболіста наближається до завершення. Що потім я встигну заробити?
Приїжджайте, подивитесь, як ваш форвард злигався з компанією Леко, Сабліча
Крім того, не хочу бути залежним від "Динамо" на такий період. Пеєв чотирирічний контракт підписав і зараз мучиться: і не відпускають, і в дублі "маринують".
Читав, що найоплачуваніший футболіст у "Динамо" — Горан Гавранчіч. Він отримує 60 000 євро на місяць. Це правда?
— Точно не скажу, але названа цифра близька до правдивої. А взагалі, я не знаю, хто скільки заробляє. Навіть Горан Сабліч — мій найкращий друг у нинішній команді.
Ігор Суркіс заявив, що ви погано впливаєте на Сабліча.
— Президент шукає винного. Так само робить і Сабо. Якось я отримав червону картку у суто ігровому епізоді. Так Йожеф Йожефович заявив: мовляв, Леко "сплавляє" його.
Сабліч — доросла людина. Він бачить, що коїться навкруги. Верпаковскіс, наприклад, — також. Свого часу тренери збірної Латвії хотіли приїхати на базу "Динамо", поспілкуватися з Марісом. "Нічого проти не маємо, — відповіли динамівські керівники. — Приїжджайте, подивитесь, як ваш форвард злигався з компанією Леко, Сабліча. Замість тренувань у карти грають".
Або ще одна байка від президента: після виїзного матчу за дубль я, замість того, щоб залишитися і наступного дня повболівати за основний склад, сідаю у машину і їду до Києва. Яка машина? Я що, на власному авто виїжджаю на гостьові матчі?
Яким бачите вихід із ситуації?
— Новий контракт після всього цього я не підпишу. Як і Сабліч, до речі. Чекатиму 31 серпня. Запрошує бельгійський "Андерлехт". Маю пропозиції з Італії... Шкода тільки, що під час фінальної частини Кубка світу буду гравцем київського "Динамо", де на мене вже й не розраховують. Остаточно це зрозумів напередодні останнього матчу "Шахтаря" з "Динамо". На базу приїхали Йожеф Сабо та Ігор Суркіс. "Нам терміново треба шукати опорного півзахисника, — сказав Сабо президенту. — Леко — це вже минуле "Динамо". При цих словах Сабо виразно на мене подивився. Він узагалі дуже багато роздає порад. Усім — і президентові, й тренеру, й лікарям, і навіть персоналу бази.
Сабо взагалі дуже багато роздає порад
Гаразд, переживу. І через рік, сподіваюся, доведу динамівським керівникам, що зарано вони списали мене.
А які стосунки з головним тренером Дем"яненком?
— Начебто нормальні. Він каже: якщо добре працюватимеш на тренуваннях, отримаєш місце у основному складі. Працюю, претензій від Дем"яненка не маю. Але не маю й обіцяного місця в основі.
Коли Леко прийшов у київське "Динамо", Ігор Суркіс запитав, чи викарбуване у нього в серці київське "Динамо".
— Даруйте, пане президенте, але в моєму серці є тільки одне "Динамо" — загребське. Усе інше — робота, яку я намагатимусь виконувати на 120 відсотків, — відповів тоді Єрко.
Коментарі