10 квітня в Донецьку вперше в історії два українські боксери провели бій за світовий чемпіонський титул — у вазі до 66,7 кг. Донеччанин В"ячеслав Сенченко (29 перемог, 20 нокаутом, 0 нічиїх, 0 поразок) переміг за одностайним рішенням суддів чемпіона світу за версією WBA броварчанина Юрія Нужненка (28 перемог, 13 нокаутом, 1 поразка, 1 нічия).
Сенченко став сьомим в історії українським чемпіоном світу — після братів Кличків, Дзинзирука, Котельника, Сидоренка і Нужненка. А 12 квітня переможець відзначив 31-річчя.
— Святкував день народження в колі сім"ї — дружини та 5-річного сина Данила. Нічого надто урочистого не робили, — розповідає Сенченко у телефонній розмові кореспондентові "ГПУ". — Найціннішим подарунком для мене став пояс чемпіона світу.
14 квітня мерія міста Донецька нагородила вас знаком і грамотою за заслуги перед містом. Цим усе й обмежилося?
— Так, лише знаком і грамотою.
Був період із 2005-го по 2008 рік, коли вас явно перетримали на посередніх боксерах. Руки не опускалися від цього?
— Я чекав на свій шанс, наполегливо тренувався. Йшов до мети. Хоча справді були часи, коли мені казали, що треба кидати бокс. Багато людей не вірили в мене. Говорили, що не виграю, що не "дихаю", що боксер шестираундових боїв. Мене це ще більше мотивувало і заводило. Хотів усім довести, що готовий і 12 раундів боксувати, і стати чемпіоном.
Впала в око ваша вища швидкість і рухливість, ніж у Нужненка. Ці чинники стали одними з вирішальних для перемоги?
— Так. Знаєте, я по собі відчуваю, що є куди рости, додавати, і я можу краще боксувати. Не вважаю, що то був пік моєї форми.
Після бою поїхав у травматологію
На Заході після чемпіонських боїв прийнято влаштовувати фуршет. У Донецьку як було з цим?
— Фуршет був після бою. Але я не пішов, бо в мене були проблеми з руками. Я дуже їх порозбивав і поїхав у травматологію робити знімки. Причина цього — мені погано забинтували кисті. Вважаю, якби не травма, я міг би бути жорсткішим, а удари — акцентованішими. А оскільки руки я порозбивав уже на початку бою, то мені було дуже боляче і важко бити.
Щити з написом "Вітаємо з перемогою чемпіона світу В"ячеслава Сенченка!", які з"явилися наступного дня в Донецьку, були для вас несподіванкою? Чи знали про такі плани своєї промоутерської компанії?
— Ні, не знав. Зателефонували знайомі й сказали. Тільки у вівторок прогулявся центром і побачив. Приємно.
Коментарі