Плавчиха Яна Клочкова, чемпіонка двох останніх Олімпіад, невдало виступила на чемпіонаті Європи, який завершився минулих вихідних. Зовні нічого страшного — спортсменка виявилась слабшою за більш підготовлених конкуренток, що для спорту абсолютно нормально. Чому ж тоді фіаско "золотої рибки", як ніжно називали Яну впродовж останніх восьми років, викликало такий резонанс?

Повернімося до 2000-го та до 2004 років, коли на Олімпійських іграх Яна Клочкова ставала чемпіонкою. Здобуті нею нагороди були не лише великим успіхом талановитої спортсменки. Її олімпійське "золото" було щитом, яким уміло прикривали результати своєї роботи вітчизняні спортивні керівники. За тендітною спиною спортсменки комфортно влаштувалися десятки чиновників, що керують нашим спортом. Блиск олімпійських медалей приховував величезне провалля, що утворилося на місці нашого спорту, який колись був частиною найпотужнішої у світі радянської "машини з підготовки чемпіонів". За радянських часів ми з гордістю зазначали, що олімпійські звитяги збірної СРСР були б неможливими без вагомого внеску українців. І це справді було саме так.

Чому ж після того, як радянський спорт розділився на спорт колишніх союзних республік, ми опинились у стані глибоких аутсайдерів? Чому Росія й досі залишається серед безперечних лідерів світового спорту, а ми пасемо задніх? На це запитання ніхто й не збирається відповідати. Спортивні керівники хапаються хоч за які медалі, не соромлячись рапортують про міжнародні перемоги наших студентів, військовослужбовців, інвалідів, ба навіть волоцюг. Не смійтеся, футбольна команда України була серед найсильніших у світі на чемпіонаті серед бездомних.

Її олімпійське "золото" було щитом, яким прикривали результати своєї роботи спортивні керівники

Яна Клочкова вже не буде для України "золотою рибкою" на Олімпійських іграх. Вона зробила все, що змогла і навіть більше. Яна вже фізично не спроможна витримувати нелюдські тренувальні навантаження, аби протистояти новому поколінню суперниць. Так само, як не зміг свого часу легендарний Сергій Бубка, який невідомо навіщо поїхав на Олімпіаду-2000, де прогнозовано програв.

Тепер Бубка – голова нашого Олімпійського комітету. Десь поблизу слід було б знайти місце і для Клочкової. Щоб вони разом вирішували – відроджувати масовий спорт, який би давав чемпіонів, чи шукати нових "золотих рибок", за спинами яких так приємно й затишно.

×