Італія виграла завдяки захисту та Ліппі

 

Кубок світу-2006 результативністю не порадував. У середньому команди забивали 2,3 гола за матч. Менше було тільки на Мундіалі-1990 — 2,21 гола. Жоден з футболістів не забив три м"ячі в одному матчі. Не дивно, що у турнірі, де оборона відверто переважала над атакою, перемогла збірна Італії. Саме ця команда здавна славилася своїм умінням захищатися.

— Пояснити перше місце італійців дуже просто: їхні лідери — Каннаваро та Буффон — підійшли до турніру у відмінній формі, — сказав "ГПУ" найкращий бомбардир Кубка світу-1994 Олег Саленко, 36 років. — Пройти капітана італійців та пробити їхнього воротаря було просто нереально.

Другим "козирем" італійців Саленко вважає тренера Марчелло Ліппі:

— Завдяки своєму досвіду та авторитету він змусив гравців забути про скандал в італійському футболі. Ліппі й сам був надзвичайно мотивований. Усі титули клубного футболу він виграв ще десять років тому, залишалося перемогти на рівні збірних.

А от другим місцем французів Саленко здивований. До турніру він оцінював їхні шанси невисоко. Але у всіх матчах плей-офф французи володіли стратегічною ініціативою, змушували суперника підлаштовуватися під себе. За збалансованістю ліній, каже Олег, чемпіонам світу-1998 на турнірі не було рівних.

Перед початком Кубка здавалося, що за перемогу зможуть поборотися англійці. За гучністю імен у складі їх порівнювали зі збірною Бразилії. Але у британців почалися проблеми ще до Мундіалю. Не зміг повноцінно готуватися до турніру травмований Руні. Уже в його ході "зламався" інший форвард — Оуен.

— Я так і не зрозумів, у який футбол приїхала грати на Мундіаль збірна Англії, — говорить колишній форвард київського "Динамо". — Вона була непереконливою не тільки в атаці. В обороні англійці "виїжджали" практично на одному Террі. А найбільше вразила байдужість тренера. Ерікссон знав, що залишить посаду після турніру, і більше думав про своє майбутнє.

Повною протилежністю йому був наставник збірної Німеччини Юрген Клінсманн. Тренер господарів турніру не боявся довіряти молодим, а його команда грала у наступальний футбол.

— Це спрацьовувало, поки господарі не наштовхнулися на серйозних суперників, — каже Саленко. — У матчах проти Аргентини та Італії німці діяли другим номером. Не тому, що тренер наказав, просто опонент змушував. Через два роки німці повинні "вистрілити" на чемпіонаті Європи.

На чвертьфінальній стадії сталася перша сенсація турніру. Чинний чемпіон світу, збірна Бразилії, не змогла увійти навіть до четвірки найкращих команд планети.

У бразильців було багато солістів і мало чорноробів

— Бразильці дуже довго втягувалися у турнір, — зауважує учасник Кубка світу-1970 Віталій Хмельницький, 63 роки. — До чвертьфіналу вони не відчули його ритму. Почали програвати французам, і не знали, що робити далі. Відсутність характеру в потрібні моменти робить бразильців безпорадними. Неправильно розставив акценти і тренер Паррейра. У його команді було багато солістів і мало чорноробів.

Четвертими стали португальці. На думку Хмельницького, на більше вони просто не могли претендувати:

— Тут тренерська робота очевидна. Сколарі витиснув з команди все, що міг. Переграв Нідерланди, які мали більше талантів, але менш досвідченого наставника. Та для перемоги на Кубку світу однієї тренерської кваліфікації замало.

Після групового турніру всі захоплювалися збірною Аргентини. Вона демонструвала яскравий та результативний футбол. Але у плей-офф від нього не залишилося й сліду.

— Команда Пекермана або не повірила у те, на що здатна, або була сильно вражена після свого протистояння з мексиканцями у 1/8 фіналу, — вважає Хмельницький. — Зрозумівши, що у відкритому футболі можна і програти, дворазові чемпіони світу почали діяти академічно. Не сумніваюся, що це свідомий крок їхнього тренера.

Заслужений тренер України Анатолій Бишовець, 60 років, відкриттями турніру називає збірні України та Австралії.

— Українці тверезо розрахували свої можливості, — каже тренер олімпійських чемпіонів-1988. — Вище голови не стрибали, повністю викладалися у потрібних матчах. Австралійців же, насамперед тактично, підтягнув голландський тренер Хіддінк.

Розчарували Бишовця чехи:

— Без травмованих Коллера та Бароша команда Брюкнера не зуміла побудувати гру в атаці. Гана сподобалася більше. Разом з Кот д"Івуаром вони показали запальний футбол.

Анатолій Федорович вважає, що Кубок світу-2006 був турніром ветеранів — Фігу, Зідана, Недведа, Бекхема, Баллака, Креспо, Каннаваро. Із молодих приємно здивував тільки француз Рибері.

Підсумки кубка світу з футболу 2006 року

Бомбардири:

Символічна збірна Кубка світу-2006

Воротарі: Джанлуїджі Буффон (Італія), Рікарду (Португалія), Єнс Леманн (Німеччина);

Захисники: Роберто Айяла (Аргентина), Джон Террі (Англія), Ліліан Тюрам (Франція), Філіп Лам (Німеччина), Фабіо Каннаваро (Італія), Джанлука Дзамбротта (Італія), Рікарду Карвальо (Португалія);

Півзахисники: Зе Роберто (Бразилія), Патрик Вієйра (Франція), Зінедін Зідан (Франція), Міхаель Баллак (Німеччина), Андреа Пірло (Італія), Дженнаро Гаттузо (Італія), Луїш Фігу (Португалія), Маніше (Португалія);

Нападаючі: Ернан Креспо (Аргентина), Т"єррі Анрі (Франція), Мирослав Клозе (Німеччина), Франческо Тотті (Італія), Лука Тоні (Італія)

Найкращий футболіст:

Найкращі тренери:

Найкращі арбітри:

Найбільша перемога:

Найрезультативніші матчі:

Найшвидший гол:

Найпізніший гол:

"Сухі" серії воротарів (хвилини)

Середня результативність турніру:

Середня відвідуваність турніру:

×