Середа, 21 травня 2008 16:39

Чому Тимощук не став зіркою у Донецьку

Український футболіст Анатолій Тимощук визнаний міжнародною зіркою. Після перемоги пітерського "Зеніту" в фіналі Кубка УЄФА капітан і, безумовно, найкращий гравець цієї команди став відомим у Європі. Щоправда, до популярності Бекхема, Рональдіньйо чи хоча б Шевченка кілька років тому Тимощукові ще далеко, але це все одно краще, ніж те, що футболіст мав до переїзду з Донецька у Санкт-Петербург.

Чому так сталося? Чому гравець, величезний потенціал якого бачили всі ще 10 років тому, вийшов на міжнародний рівень лише тепер, виступаючи за іноземний клуб? Що заважало Тимощукові грати так само потужно у складі донецького "Шахтаря" та збірної України, які він теж міг привести до міжнародних перемог?

Гадаю, що саме про це нині мають точитися розмови в нашому футболі. Аби співати Тимощукові хвалу, нехай і заслужену, що тепер заходилися робити вітчизняні засоби масової інформації, багато розуму не треба. Завзято вболівати за будь-який іноземний клуб, де грає український футболіст, нас привчають не вперше. Якщо у випадку з "Міланом" та Шевченком, який успішно грав за італійський суперклуб, це мало хоч трохи пристойний вигляд — все-таки клубів такого рівня в нас поки що немає, то із "Зенітом" щось не так виходить.

Як не смакуй щорічні двобої між "Шахтарем" та "Динамо", від них уже оскома

Судіть самі: посередній російський футбольний клуб завдяки сучасному менеджменту вийшов на високі міжнародні позиції. Наші ж лідери — "Шахтар", "Динамо", "Дніпро", чиї переможні традиції на порядок вищі за зенітівські — продовжують тупцювати на місці або деградувати, пускаючи за вітром багатомільйонні інвестиції своїх власників. Що ж роблять в українських клубах із талановитими футболістами, що вони так і не можуть дорости до зіркового рівня?

Запитайте фахівців, і вони назвуть вам з десяток прізвищ талановитих українських футболістів, з яких можуть вирости нові тимощуки, шевченки, вороніни. Нові прізвища майбутніх футбольних зірок з"являються в нас щороку, аби потім згаснути потроху в нетрях вітчизняного футбольного болота. І Тимощук би згас, якби не перейшов до "Зеніту".

Може, якийсь не такий у нас чемпіонат? Хоча чому "може"? Погляньте у бік Росії, де європейський тріумфатор "Зеніт" може не потрапити за підсумками чемпіонату навіть до зони УЄФА. Бо конкуренція. У нас же лише видимість. Бо як не смакуй щорічні двобої між "Шахтарем" та "Динамо", від них уже оскома.

Здається, ми з величезним успіхом провели експеримент і остаточно довели усьому світові, що в чемпіонаті із заздалегідь відомими двома першими призерами футбольні таланти не ростуть. Бо справжні футбольні особистості, як ті дикі хижаки, у неволі не розмножуються.

Зараз ви читаєте новину «Чому Тимощук не став зіркою у Донецьку». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода