Брати де Бури разом перемогли в Лізі чемпіонів

 

У світі проживає близько 80 млн пар близнюків. Деякі з них зарекомендувалися у спорті.

Наприклад, американський автогонщик Маріо Андретті. Його сім"я емігрувала з Італії до США. Спочатку брати-близнюки Маріо та Альдо засмутилися, бо в таборі під Флоренцією всерйоз захопилися автоперегонами. Але й за океаном хлопці знайшли засіб сісти за кермо. 1958 року вони взяли участь у перегонах в Назареті. Оскільки мали одну машину, керували нею по черзі. Талановитішим вважали Альдо. Але наприкінці 1959-го на одному з тренувань він потрапив у аварію. Лежав у комі. Після цього працював на бензоколонці, а 1978 року Маріо став чемпіоном світу у "Формулі-1".

На Олімпіаді-1980 у Москві кілька близнюків виступали у змаганнях з веслування. Срібними призерами стали брати Піменови з Москви. Юрій та Микола почали займатися веслуванням після лижних гонок. Змінити спеціалізацію їх змусив зріст. Один мав 195 см, другий — на 6 см нижче. Було це ще до того, як у лижах ввели вільний стиль і настала мода на високих лижників.

У вільній боротьбі дві золоті медалі Ігор завоювали Анатолій та Сергій Бєлоглазови. Спочатку вони боролися в одній вазі й перемагали почергово, а наприкінці 1974-го тренер Граніт Торопін запропонував братам змагатися в різних категоріях.

Тренер запропонував братам змагатися в різних категоріях

Сестри Ніна та Людмила Єрьоміни досягли результатів у баскетболі. Двічі поспіль вони ставали чемпіонками СРСР. Після закінчення кар"єри Ніна працювала спортивною журналісткою, а Людмила подалася в медицину. Якось сестрам довелося використати свою схожість. Коли Людмила захистила докторську дисертацію, на вручення диплома прийшла Ніна, бо сестрі було зле.

У середині 90-х в українському любительському боксі з"явилися брати Сидоренки. Валерій став чемпіоном Європи, Володимир — призером Олімпійських Ігор-2000. Валерій пішов з боксу, займається ювелірним бізнесом, а Володимир залишився у професійному спорті.

На рингу останній з"являється з братом. Якось за 15 хв. до початку одного з поєдинків Валерій у цивільному вийшов у коридор. Представник команди суперника здивувався: "Сидоренко? Ти чому не перевдягнувся?". Валерій заспокоїв: "Ще встигну".

1975 року київське "Динамо" грало півфінал Кубка кубків проти нідерландського ПСВ. У складі команди з Ейндховена виокремлювалися брати Віллі та Рене ван дер Керкхофи, учасники Кубків світу 1974-го (щоправда, на турнірі вони лише потрапили до заявки) та 1978-го. Ні в житті, ні на футбольному полі вони не були схожі. За швидкісні забіги правим флангом Рене називали "ракетою". За межами футбольного поля був відомим нічними походеньками. Віллі, диригент атак своєї команди, вів серйозний спосіб життя.

Естафету у ван дер Керкхофів перехопили брати де Бури — Франк і Рональд. Ще 1995-го вони виграли Лігу чемпіонів з "Аяксом", згодом перейшли до іспанської "Барселони". Захисник Франк провів понад 100 матчів у збірній. Рональд, який міг зіграти і в нападі, і справа в півзахисті, — вдвічі менше. Тому не дивно, що першому віддячили присвоєнням лицарського звання, а другому подарували салатницю. Незважаючи на це, на легіонерські заробітки до Катару брати поїхали разом.

На початку 90-х в українському футбольному чемпіонаті виступали грузини Таріел та Автанділ Капанадзе. Наприкінці 1997-го київське "Динамо" придбало братів Володимира та Михайла Маковських у мінських одноклубників, але білорусам заграти в Києві не вдалося.

Виступають близнюки в російській футбольній прем"єр-лізі. 24-річні Василь та Олексій Березуцькі грають за ЦСКА, Дмитро та Кирило Комбарови, 19 років, — за "Динамо".

×