Баскетбол у нас не популярний. Вид спорту, який за океаном — у США — приносить шалені прибутки, а за кордоном — у Європі — збирає повні стадіони, існує в Україні чи то в напівмертвому, чи то в напівембріональному стані. І ніби проводиться національний чемпіонат, де гравці двох провідних баскетбольних клубів "Київ" та "Азовмаш" одержують зарплати на рівні футболістів "Динамо" та "Шахтаря". І ніби грають українські клуби у таких-сяких європейських кубках (а в одному з них навесні БК "Київ" дійшов навіть до півфіналу). І ніби баскетбольна збірна України регулярно виступає у фінальній частині чемпіонату Європи, про що наші футболісти лише мріють. Та все одно народ від нашого баскетболу, як тепер кажуть, аж ніяк не "преться".
У американців спортивні команди прийнято називати "ведмедями" та "койотами"
Прикро від цього людям, які витрачають на баскетбольні клуби гроші. Хочеться ж бути широко знаними — хоча б так, як відомі завдяки футболу Суркіс чи Ахметов. А не виходить. Усе ніби зробили правильно: іноземців дорогих "купили", маркетинг клубів провели за найсучаснішими рекомендаціями. Що вам, люди, ще треба?
Та ніяк не втямлять вітчизняні баскетбольні меценати, що назвавши свою команду "вовками", як зробили керівники БК "Київ", і розробивши для клубу логотип, схожий на табличку "У дворі злий пес", вони не привернули людей до команди. Це в товстих і ситих американців спортивні команди прийнято називати "ведмедями" та "койотами". У нас же одна традиція вмирає, а інша ще не народилася. Зрозуміло, що справжнім чемпіоном ніколи не буде команда із назвою, наприклад, "Сумихімпром" чи "Іллічівець". Бо справжній чемпіон — це той, хто торкнувся душі вболівальника. Але те ж саме стосується і команди із назвою, приміром, "Черкаські мавпи": на що потенційному вболівальникові вказує ця назва? Хіба на те, що нам не варто бути мавпами, які сліпо копіюють чужий досвід чужого баскетболу.
Нам свій баскетбол потрібен. Без "мавп".
5 
1
Коментарі